Живемо в епоху дивовижних змін. Надшвидкі оптоволоконні системи дозволяють людям легко долати тисячі кілометрів для спілкування, яскраві рекламні продукти, які “промовляють” до нас із різних джерел (бігбордів, екранів телевізорів, глянцевих журналів, учнівських зошитів), спонукають до комунікації − “скуштувати”, “пограти”, “почитати” тощо. Сьогодні цілком зрозуміло: хочеш досягти успіху, хочеш, щоб про тебе знали, рекламуй себе, свою діяльність! Отже, реклама сьогодні стала часткою нашого життя, вона оточує нас, коригує наші смаки й уподобання, втручається в наше приватне життя, наше дозвілля, іноді змінює звичайний життєвий ритм. Часом здається, що реклама, якої так багато, ніби оповила увесь вільний простір. Вона дратівлива, безграмотна, некоректна, пласка і набридлива, а іноді − свіжа, позитивна, креативна, на диво вишукана й інтелігентна. Рекламний текст – це авторський текст, створений з метою взаємодії з потенційним споживачем (а це всі ми!), він потребує уваги, обговорення, вивчення в контексті шкільної освіти.
Діти швидше за дорослих потрапляють під вплив реклами, їм кортить найшвидше спробувати, скуштувати рекламоване. Реклама фільму або комп’ютерної гри, інших розваг, як правило, свідомо спрямована на юного споживача, який не буде обмежувати себе в задоволенні і знайде час, гроші, компанію, аби весело провести час.
Тож давайте будемо відвертими, саме реклама “перехоплює” нашого учня-читача, залучаючи чи то до гри, чи то до фільмів, і треба бути неабияким стійким олив՚яним солдатиком, щоб упевнено протистояти океану спокус. Тому маємо прищеплювати вихованцям смак, а також формувати вміння критично ставитися до змісту рекламних продуктів і не сприймати його надто емоційно. Думаю, що дотепна, яскрава, креативна реклама книги (поезій, оповідань, повісті, роману), apriori не може принижувати “факт” високого мистецтва, а навпаки акцентуватиме увагу на актуальних проблемах часу, багатоманітності художніх образів, авторському стилі, мистецьких знахідках.
Старшокласники та студенти долучаються до активації маркетингових послуг, щоправда, заробляючи цим якусь копійчину. Але ж існує чимало таких учнів, які є виключно споживачами рекламної продукції. Заохочуючи одних до активної маркетингової діяльності на шкільній ниві, ми також активізуємо інтереси іншої частини школярів – спонукаємо їх прочитати текст, поспілкуватися з автором і героями твору тощо. Отже, сьогодні одним із актуальних видів діяльності на уроці літератури, в позакласній роботі може стати маркетингова (звичайно, у площині навчального предмету).
За існуючими визначеннями, маркетинг означає планування і здійснення діяльності, пов’язаної з просуванням рекламованого продукту (товару, послуги), забезпечення оптимального впливу реклами на свідомість споживача.
Маркетингова діяльність має стратегію, що пов’язана з реалізацією цілей та завдань у конкретному сегменті ринку, і тактику, спрямовану на забезпечення стійкого інтересу, активної поведінки споживача, до якої спонукав рекламований продукт, швидке реагування на зміну ринкової ситуації тощо. Тож маркетингові знання мають бути цікавими як учителям, так і школярам, і це, на нашу думку, суттєво вплине на підвищення читацького інтересу до художніх текстів.
Мета реклами – запропонувати реципієнту власну концепцію рекламованого товару. Наприклад, у рекламі книги, метою якої є інформування потенційного читача про художні особливості тексту, диспозицію героїв, їхні стосунки, найбільш дієвим прийомом аргументації є звернення до авторських висловів – невеличких цитат з тексту.
Рекламний текст, аби виконувати розвивальну, виховну, естетичну, аксіологічну, комунікативну функції має відповідати сукупності критеріїв, серед яких важливе місце належить структурі тексту (структурованості компонентів), використанню засобів художньої виразності, стилістичних засобів, зорієнтованості на аудиторію (її вік, інтереси, актуальні проблеми).
Уліщенко В.В.,
д-р пед. наук, доцент,
НПУ ім. М.П. Драгоманова,
м. Київ