Урок української літератури у 6 класі
Ознайомлення з конспектом уроку
Сьогодні ви відвідаєте урок української літератури у 6 класі. Як особистісно зорієнтований я визначила урок на тему: «Станіслав Чернілевський. «Теплота родинного інтиму». Настрої та почуття, висвітлені в поезії». Ця тема вивчається в розділі «Я і світ».
На цьому уроці хочу показати, як мої учні ставлять цілі та відрефлексовують власну діяльність.
Надзавдання уроку: донести до дитячих сердець істину, що немає у світі нічого найдорожчого для людини, ніж її сім’я.
Перед собою ставлю мету: ознайомити учнів життям і творчістю поета, допомогти усвідомити зміст і красу поезії, розвивати вміння коментувати поетичні рядки, співвідносити висловлені у них почуття зі своїми власними; виховувати любов до рідного дому, батьків, почуття відповідальності за них.
Цілі. Учні знатимуть цікаві факти з життя С. Чернілевського, зміст виучуваної поезії; вмітимуть розповідати про власні почуття, викликані прочитанням поезії, виразно і вдумливо читати поезію, знаходити художні засоби, розкривати їхню роль, оцінювати власну діяльність.
Для досягнення цілей обрала такі форми і методи роботи як словесний настрій, «Гронування», «Незакінчене речення», розповідь учителя, словникова робота, виразне читання поезії та бесіда за прочитаним, «усне малювання» з художнім домислом, створення «кольорового портрета» вірша, робота в парах, «Мікрофон-2». Обрала саме ці форми і методи, бо вони мені подобаються, я їх часто використовую і вважаю ефективними.
На своїх уроках я намагаюсь формувати учня-читача, розвиваючи такі рушійні сили читання як уяву, емпатію, почуття. Оскільки сьогодні ми будемо працювати над поезією, я хочу, щоб мої учні вміли відчувати різницю між просто віршами і справжньою поезією, коли звучать не просто слова, а зі звичайних слів складені незвичайні образи, які допоможуть дітям побачити, почути і відчути настрій поезії.
Оскільки у більшості учнів класу переважає візуальний канал сприйняття та наочно-образний тип мислення, на уроці використовую різні наочні матеріали. Переважаючим типом запам’ятовування у більшості учнів класу є комбінований, то урок побудований таким чином, щоб поєднувати вплив візуальних, слухових і моторних засобів.
Спрогнозувати наперед, яким буде урок, не можу, але надіюсь, що все буде добре, діти будуть впевнено відповідати і досягнуть цілей, поставлених на початку уроку. Прорахувати відповіді дітей за часом теж не можу, на кожному уроці це буває по-різному. Але, як каже Анатолій Миколайович, із дзвінком особистісно зорієнтований урок не закінчується.
Станіслав Чернілевський. «Теплота родинного інтиму».
Настрої та почуття, висвітлені в поезії.
Мета: Ознайомити учнів із життям і творчістю поета, допомогти усвідомити зміст і красу поезії, розвивати вміння коментувати поетичні рядки, співвідносити висловлені у них почуття зі своїми власними; виховувати любов до рідного дому, батьків, почуття відповідальності за них.
Епіграф: «Найдорожча на світі – мама, найцінніше в житті – щирість і теплота родинних стосунків».
С. Чернілевський.
Цілі:
Учні знатимуть: цікаві факти з життя С. Чернілевського; зміст виучуваної поезії.
Учні вмітимуть: розповідати про власні почуття, викликані
прочитанням поезії; виразно і вдумливо читати поезію; знаходити художні засоби, розкривати їхню роль.
Тип уроку. Урок вивчення нового матеріалу.
Обладнання: портрет С. Чернілевського, підручник, ілюстрації із зображенням неба, вогню, Божої Матері, картки зі словами «мама» «тато» »я» «любов», роздавальний матеріал, проектор.
Методи, прийоми і форми роботи: словесний настрій, «Гронування», «Незакінчене речення», розповідь учителя, словникова робота, виразне читання поезії та бесіда за прочитаним, «усне малювання» з художнім домислом, створення «кольорового портрета» вірша, робота в парах, «Мікрофон 2».
Хід уроку
І. Мотивація навчальної діяльності.
1. Забезпечення емоційної готовності до уроку.
– Доброго дня усім! Діти, у нас сьогодні незвичайний урок, з гостями у класі. Бачу, що ви трішки хвилюєтесь. Я теж хвилююся. А знаєте що? Давайте подаруємо один одному посмішку, адже тепла, щира посмішка піднімає настрій, зігріває серце, навіть може когось ощасливити.
2. Актуалізація суб’єктного досвіду і опорних знань.
а) Відтворення випереджувального завдання: есе «Коли я вважаю себе щасливим?»
б) «Гронування»: ключове слово – щастя . (Слайди. Учитель зазначає слова учнів на дошці).
(Якщо діти не називають слово «сім’я», то говорю я)
– Мені так хочеться доповнити цей ряд словом сім’я, бо немає у світі нічого найдорожчого для людини, ніж її сім’я. Ви, мабуть, уже здогадалися, що мова на уроці йтиме про сім’ю або … (родину).
А сім’я – це … (відповідь дітей).
(Прикріплюю на дошці картки зі словами «тато», «мама», «я» у вигляді фундаменту будинку).
ІІ. Цілевизначення і планування.
1. Повідомлення теми і мети уроку.
– Сьогодні ми ознайомимось із цікавими фактами життя і творчості Станіслава Чернілевського.
Запис до зошитів числа, теми уроку.
– Як ви розумієте тему? Про що йтиме мова? Що означають слова «настрій» та «почуття»? А «теплота інтиму» зрозуміло?
2. Визначення учнями власних цілей.
– Подумайте, яких результатів ви хочете досягти на сьогоднішньому уроці? Свої цілі запишіть на сонячних промінчиках.
(Учні записують цілі, за бажанням озвучують їх).
3. Узгодження індивідуальних і загальних цілей.
4. Узгодження плану уроку.
– Впевнена, сьогодні на уроці ми досягнемо гарного результату.
ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу.
1. Ознайомлення з виконанням домашнього завдання.
– Домашнім завданням вам було знайти цікаві відомості про життя Станіслава Чернілевського. Повідомте, що вдалося розшукати, але подбайте, щоб не повторювались.
(“Незакінчене речення» . Я знаю що …).
2.Створення психологічного портрета автора.
Погляньте на портрет поета. Що ви можете сказати про цю людину за зовнішніми рисами? (Відповіді дітей)
3.Ознайомлення з епіграфом уроку.
– Епіграфом до нашого уроку я обрала слова (читаю) .
Вони належать С. Чернілевському. Ще в ранньому віці Станіслав Болеславович зрозумів, що найдорожча людина в його житті – мама. Родина рано втратила батька, і хлопцеві з багатодітної сім’ї довелося вчитися в школі-інтернаті. І ота гіркота вічної розлуки з мамою перетворилася в дорослому житті на чудову поезію «Теплота родинного інтиму».
4. Первинне ознайомлення зі змістом поезії.
– Прослухайте вірш. Спробуйте уявити зображену автором картину і розказати, що ви «бачили», «чули», «відчували».
а) виразне читання поезії вчителем;
б) емоційна пауза;
в) озвучення учнівських відповідей.
5. Читання поезії учнями.
– А тепер я хочу, щоб ви мовчки прочитали поезію, але не просто прочитали, а впустили її в свою душу, щоб вона ніби пройшла через вас і тоді ви зможете відчути настрої і почуття поета. (Діти спочатку читають поезію мовчки , а потім вголос по строфі ).
6. Робота з текстом.
– Який настрій виник у вас, коли ви читали вірш?
– Чи є незрозумілі для вас слова? Якщо є, то хто зможе їх пояснити? (Якщо ніхто, пояснює вчитель).
Інтим, інтимний – особистий, задушевний;
шиби – віконне скло;
досвіток – світанок, ранок;
печія – пекучий біль.
– Який зміст вкладає поет в поняття « теплота родинного інтиму»?
– Яка пора доби зображена у вірші? Чому?
– Автор пише: «Знову я малесенька дитина». Як ви вважаєте, чи може доросла людина відчути себе дитиною і коли?
– Як ви розумієте вислови «не катує серце печія», «як душа світліє перед днем»?
– Коли я вперше прочитала цю поезію, то подумала, кому вона адресована: дітям чи дорослим? Чому?
– Для батьків навіть дорослі діти завжди залишаються дітьми, за них так само переживають, люблять їх і жаліють.
7. «Усне малювання» з художнім домислом.
Завдання: Продумати і розказати історію ліричного героя ( робота в парах).
– Дійсно, коли приїжджаєш до батьків, то відразу виникає почуття захищеності, всі проблеми десь далеко, і таке відчуття, що ти – найщасливіша людина, бо у тебе є батьки , для яких ти завжди будеш маленьким.
8. Створення «кольорового портрета» поезії.
– Діти, ви вже знаєте, що за допомогою кольору можна передати
настрій, почуття, емоції, відчуття. А от автор під час творення поезії
рідко задумується над назвами кольорів у своїх віршах. Тож
спробуймо ми створити «кольоровий портрет» вірша.
9. Бесіда за змістом поезії.
– Ви, напевно, помітили, що у вірші звичні нам слова творять незвичайні образи. Які саме?
( «Мотузочок диму», яким мати «прив’язала хату до небес»)
– А чи можна насправді «хату прив’язати до небес»?
– Ні, це образний вислів, який вживається в переносному значенні. Як він називається? (Метафора)
– Про яку пору року йде мова? Що про свідчить?
(Дим від вогню у печі – це зима.)
– Який він, той вогонь у печі?
(Веселий, життєдайний, цілющий,всесильний, гарячий)
Прикріплюю на дошку малюнок із зображенням вогню.
– А що символізує вогонь у печі? (Вогонь був символом родинного осередку, що зберігав єдність і силу родини)
– Хто є берегинею домашнього вогнища у ваших оселях? (Мама)
– Я довго думала, яку ілюстрацію підібрати. Взяти фото однієї мами – не чесно, а всі не зможемо. Тому я вирішила взяти образ Божої Матері.
– Яка роль матері у житті ліричного героя? Яке місце мама займає у вашому житті?
– Зачитайте 3-4 рядочки останньої строфи. Який ще образ тут зустрічається? (Небо)
(Кріплю на дошку малюнок із зображенням неба)
-З чим пов’язаний образ неба у людей? Що він символізує?
Отже, небо символізує високу духовність, безкрайні можливості, чисте небо – це символ миру.
– А як на вашу думку, якого кольору небо над хатою ліричного героя? Чому?
(Бо він любить маму, цінує родинне тепло …)
10. Виразне читання поезії.
– Зараз (називаю ім’я учня, який заздалегідь вивчив напам’ять вірш) саме з такою ж любов’ю, ніжністю, теплотою спробує передати настрій поезії і прочитає її напам’ять.
(Виразне читання поезії напам’ять учнем).
– Діти, а для того, щоб оте живе родинне тепло постійно наповнювало нас, оберігало, підтримувало, подумайте, які сімейні цінності ми повинні в собі формувати з дитинства? У кожного з вас на парті є білий квадратик паперу. Це цеглинка до нашого будиночка. Напишіть на ньому ту цінність, яку вважаєте головною в сім’ї. Прикріпіть цеглинки до фундаменту, щоб вийшов будиночок. Погляньте, у нас є фундамент, стіни . Чого не вистачає ще? Правильно, дах. А яку цінність доречно було б написати на ньому? Любов. (Кріплю дах із написом любов)
ІV. Рефлексивно-оцінювальний етап.
1. Письмова саморефлексія почуттів (Мікрофон 2): «Тепер я розумію, що теплота родинного інтиму – це…». «А ще мені хотілося б почути думку…»).
*** Усна саморефлексія.
Що на цьому уроці було для вас найважливішим?
Який епізод уроку вам найбільше сподобався і чому?
Чи задоволені ви результатом своєї роботи?
2. Оцінювання діяльності учнів на уроці.
V. Домашнє завдання.
О б о в ‘ я з к о в е . 1.Навчитися виразно читати вірш, прочитати його своїм рідним.
О б о в ‘ я з к о в е н а в и б і р . 1. Написати есе «Бережіть тепло родинного інтиму». 2. Взяти уявне інтерв’ю в письменника.
З а б а ж а н н я м . 1. Намалювати ілюстрацію до вірша.
2. Вивчити вірш напам’ять.
– Я дуже хочу, щоб цей урок запам’ятався вам надовго, і кожного разу, повертаючись додому, щоб ви цілували маму і тата, і не соромились говорити їм про свою любов. Адже прекрасно, коли в сім’ї панує мир і злагода, взаєморозуміння і повага, любов і теплота родинного інтиму.
Тетяна Василівна Остаповець,
учитель української мови та літератури
Новоград-Волинської
загальноосвітньої школи І-ІІ ст. № 8