Тема: “Українські історичні пісні про боротьбу проти соціального та національного гніту: „Ой Морозе, Морозенку”, „Максим козак Залізняк”, „Чи не той то хміль”, „За Сибіром сонце сходить”. Образи історичних осіб, лицарів-оборонців рідної землі, створені народною уявою””.
Мета: допомогти учням збагнути ідейно-художнє багатство, провідні мотиви виучуваних історичних пісень; удосконалювати вміння виразно читати народні пісні, характеризувати образи історичних осіб – відомих захисників рідної землі; розвивати творчу уяву восьмикласників, естетичні почуття у сприйнятті народних пісень; виховувати в учнів національну свідомість і гідність, любов до рідного краю, зацікавлення його історією, героїчним життям славних синів і дочок України, які відстоювали її незалежність і боролися за свої права.
Цілі.
Учні знатимуть: назви і зміст аналізованих на уроці народних пісень; історичні відомості про часи, змальовані в піснях; основні відомості про оспіваних народом національних героїв та створені народною уявою образи; провідні мотиви та художні засоби мови цих історичних пісень.
Учні вмітимуть: виразно читати тексти пісень, самостійно аналізувати твори народного епосу; характеризувати зображені у них образи історичних осіб, створювати їх уявні словесні портрети; висловлювати власні думки з приводу прочитаного; визначати провідні мотиви, основну думку, художні засоби мови даних історичних пісень;
працювати в групах; проводити рефлексію.
Тип уроку. Комбінований.
Обладнання: тексти і фонозаписи народних пісень, репродукції картин; картки із завданнями для роботи в групах.
Методи, прийоми, форми роботи: випереджувальні завдання; розповідь учителя; виразне читання; робота в групах, метод ПРЕС.
Хід уроку
І. Мотиваційний етап.
1. З’ясування емоційної готовності до уроку (Визначити настрій за допомогою дієслів хвилююся, тривожуся, радію, передчуваю тощо).
2. Актуалізація суб’єктного досвіду.
На дошці – виставка репродукцій картин, дібраних учнями: „Козак Мамай” невідомого художника; А.Манастирський, „Запорожець”; „Послушник Мотронинського монастиря Максим Залізняк” невідомого художника; М. Альтомонте, „Битва під Віднем”; М.Самокиш, „Бій Максима Кривоноса з Ієремією Вишневецьким”; „Богдан Хмельницький” невідомого художника; „Місце бою Б. Хмельницького з поляками під Пилявцями” невідомого художника; А.Тропінін, „Українець”.
Звучить „Козацький марш”.
Учитель пропонує учням послухати музику, розглянути репродукції картин і висловити здогад, про що йтиметься на уроці, та свої очікування від знайомства з новою темою.
ІІ. Цілевизначення та планування.
1. Вибір цілей уроку із загального переліку, обговорення їх у парах.
2. Колективне планування діяльності.
ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу.
1. Літературний диктант. (Як я знаю тексти історичних пісень).
З якої пісні рядки (по 1 балу за правильну відповідь):
1) „Коло шиї аркан в’ється…”?
2) „…войсько та славне запорізьке та на Кримський шлях із Січі виїжджало”?
3) „Полягло наших чимало, А татар утроє”?
4) „Лине гомін, лине гомін По степу німому, Вертаються козаченьки Із бою додому”?
Впізнайте героїв і назви пісень (по 2 бали за правильну відповідь):
5) „…місяць в степу зіходжає” – це … із пісні …;
6) „Та сідлайте ж ви коней, хлопці-молодці, Та збирайтеся до хана у гості”, – каже … у пісні …
Який птах згадується у пісні „За рікою вогні горять”? (1 бал).
2. Ідейно-художній аналіз пісень.
Робота в групах. (Учні отримують завдання на картках. Готуючись до звіту, члени груп використовують відповідні статті підручника, ілюстративний матеріал і, якщо є, фонозапис пісні.
Роботу груп можна організувати так. У кожній групі розподіляємо ролі: „доповідачі”, „дослідники”, „ілюстратори”. Завдання обираються відповідно до ролей:
доповідачі готують загальний виступ за планом; дослідники називають художні деталі (постійні епітети, гіперболи, повтори, порівняння у пісні) і визначають, з якою метою вони вжиті; ілюстратори знаходять у текстах відповідні місця і зачитують їх, таким чином ілюструючи виступ доповідача).
Група 1.
Ідейно-художній аналіз пісні „Ой Морозе, Морозенку”.
Виконати завдання і дати відповіді на запитання:
1) Прочитайте поданий у підручнику матеріал “Легендарний Морозенко” (с. 14).
2) Виразно прочитайте пісню або використайте її фонозапис.
3) Який час відтворений у пісні? Доведіть, що „Ой Морозе, Морозенку” – історична пісня. До якої групи історичних пісень вона належить?
4) Що ви знаєте про оспіваного в ній героя?
5) За що народ славить Морозенка і чому так гірко оплакує його кончину?
6) звертаючись до тексту, дайте характеристику Морозенка і татар. Які засоби образної мови вжито з цією метою у пісні? (Зверніть увагу на рядки: ”То не грім в степу гуркоче, То не хмара світ закрила, –То татар велика сила Козаченьків обступила”. Вони нагадують художній засіб – порівняння. Чим ці рядки схожі і чим відрізняються від звичного вам порівняння? Як називається такий засіб образності? (Заперечне порівняння).
7) У чому, на вашу думку, духовна сила героя?
8) Яка головна думка стверджується останніми рядками пісні?
Група 2.
Ідейно-художній аналіз пісні „Максим козак Залізняк”.
Виконати завдання і дати відповіді на запитання:
1) Виразно прочитайте пісню. Визначте її тематичну групу.
2) Хто такий Максим Залізняк? (Коротку розповідь про героя учні за бажанням готують удома як випереджувальне завдання.
Сизокрилий орел Максим Залізняк
Неволя і знущання жорстоких панів викликали протест навіть у терплячих селян, а несправедливі кари, жахливі тортури підштовхували до помсти.
У 1768 році на Правобережній Україні почалося найбільше гайдамацьке повстання – Коліївщина. Ним керував послушник Мотронинського монастиря, колишній запорожець Максим Залізняк. Він виявив себе здібним воєначальником: переписав повсталих, поділив на сотні і полки, почав себе називати гетьманом (хоч Катерина ІІ і заборонила будь-які вибори гетьмана), мріяв з’єднати Україну, розшматовану Росією і Польщею, в єдину державу. В народі Залізняка називали батьком та сизокрилим орлом. Російська цариця придушила повстання, а Залізняка заслала до Сибіру. Народ ще за життя Залізняка складав про нього пісні та легенди, які обезсмертили ім’я славного ватажка).
3) Яким він постає у пісні? Створіть уявний словесний портрет героя.
4) Що, на вашу думку, символізує „пишна рожа” (мальва), з якою порівнюється Максим Залізняк? Які ще образні вислови характеризують його?
5) Як ви розумієте рядки: „Накидали за годину Панів повні шанці”?
6) Сформулюйте основну думку пісні.
Група 3.
Ідейно-художній аналіз пісні „Чи не той то хміль”.
1. Опрацюйте матеріал підручника “Гетьман Богдан Хмельницький”. (с. 11).
2. Виконайте завдання і дайте відповіді на запитання:
1) Виразно прочитайте пісню.
2) До якої тематичної групи історичних пісень вона належить? Яка подія доби козаччини лягла в основу пісні?
3) Як ви сприймаєте образ хмелю? Що символізує ця рослина? Як співвідносяться образи хмелю і Хмельницького?
4) Який художній засіб побудований на цьому зіставленні? Знайдіть приклади його в тексті.
5) Як народ ставиться до Б. Хмельницького? Проілюструйте цитатами з пісні.
6) А яке ваше ставлення до народного улюбленця? Що в образі героя гідне вашої поваги і захоплення?
7) Прокоментуйте „заяву” Б.Хмельницького.
8) Закінчіть формулювання ідеї пісні: уславлення Б.Хмельницького як …
(…як ватажка народних мас, талановитого полководця, мудрого державного діяча).
Група 4.
Ідейно-художній аналіз „Пісні про Устима Кармалюка”.
1. Прочитайте матеріал підручника “Славний лицар України” (с. 19).
2. Виконайте завдання і дайте відповіді на запитання:
1) Виразно прочитайте пісню.
2) До якої групи за тематикою належить ця історична пісня?
3) У чому особливість цього народного твору? Від якої особи у пісні ведеться розповідь?
4) Що вам відомо про Устима Кармалюка?
5) Як ви розумієте рядки: „Хоч, здається, не в кайданах, А все ж не на волі”?
6) Що значить вислів „мати душу”? Знайдіть його у тексті пісні та прокоментуйте.
7) Кармалюк лише зрідка відвідував дружину, дітей. Але чи можна його вважати жорстоким? Доведіть на основі тексту.
8) Пани називали Кармалюка розбійником. Чи згодні ви з такою оцінкою? Ким є Кармалюк для народу? А яке ваше ставлення до Кармалюкової долі?
3. Звіт груп.
Слухаючи однокласників, учні заповнюють таблицю „Групи історичних пісень за тематикою”. Після звіту третьої групи важливо розв’язати таке проблемне питання:
Поляки – вороги народу, то чому ж у пісні відчутний жаль і співчуття до ворогів? Як це зрозуміти? Чи не пов’язані такі підходи до відтворення історичних подій з українським менталітетом?
Доцільним тут буде застосування методу ПРЕС: учень висловлює думки з приводу певної проблеми, використовуючи такі словесні форми:
– Я вважаю, що… (озвучення позиції);
– Тому що… (обґрунтування позиції);
– Наприклад… (наведення прикладів);
– Отже, … (висновок).
IV. Рефлексивно-оцінювальний етап.
1. Проілюструйте думку „Від давніх часів історія і пісня нашого народу йдуть у парі”, використовуючи складену упродовж двох уроків таблицю „Групи історичних пісень за тематикою”.
2. Визначте рівень засвоєння навчального матеріалу на основі представлених на с. 23 підручника оцінних суджень.
3. Дайте відповідь на запитання:
– Чи змінився ваш настрій на уроці?
– Чи справдились ваші очікування?
– Завдяки кому (чому) це відбулося?
4. Висловіть подяку, побажання своїм однокласникам, обов’язково запишіть їх у папки успіху.
Домашнє завдання.
Обов’язкове. Виконати (усно) 2 – 3 із запропонованих у підручнику завдань: 4 (с. 13); 6 (с. 17); 9, 12 (с. 18); 11 (с. 22).
За бажанням. 1. Провести невеличке дослідження „Символіка українських народних історичних пісень”. 2. Підготувати розповідь про легендарну піснетворку Марусю Чурай. 3. Підготувати тестові завдання І-ІІ рівнів з теми „Народні історичні пісні” (6 запитань відкритої форми). 4. створити ілюстрацію до однієї з пісень.