Тема: Б.Харчук. “Планетник”. Образ Планетника. Інші образи повісті.

Мета: вчити семикласників аналізувати художній образ; розвивати естетичне чуття слова.

Цілі.

Учні знатимуть: засоби характеристики образу художнього твору; риси характеру Планетника.

Учні вмітимуть:

характеризувати образ Планетника, аналізувати його вчинки; висловлювати власні судження з приводу морального вибору.

Тип уроку. Урок закріплення знань, умінь, навичок.

Обладнання: портрет Б.Харчука, дидактичні мультимедійні матеріали; виставка творів письменника; учнівські (дібрані учнями) ілюстрації до твору (дібраний музичний супровід звучатиме під час аналізу відповідного епізоду).

Методи, прийоми, форми роботи:  словесний настрій, гронування, групова робота, бесіда, “повільне читання”, виразне читання, складання плану розділу, характеристики героя, аналіз образу, есе.

Оформлення дошки:  портрет письменника, надпис “Ім’я уроку” і місце для нього, епіграф: “Б’є грім, молотить град, а ти плекай свій нарцис, не забувай, чий ти син”.

Хід  уроку

І. Мотиваційний етап.

  1. З’ясування емоційної готовності до уроку (словесний настрій).
  2. Актуалізація суб’єктного досвіду й опорних знань (Гронування: ключове слово – син).

ІІ. Цілевизначення та планування.

  1. Представлення концепту уроку.
  2. Визначення власних цілей уроку, узгодження загального переліку (до нього включаються запитання, поставлені учнями на минулому уроці).
  3. Узгодження плану роботи.

ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу.

1. Вибір імені уроку (один з можливих варіантів: “Він такий, як усі ми…”).

2. Перегляд у групах підготовлених планів частини повісті й обговорення можливої назви. Створення єдиного варіанта. Заслуховування вивчених уривків із твору.

3. Словникова робота.

4. Учитель. “Усе меркло: темніла гора. Ліс шумів, і хлюпало озеро, зустрічаючи досвіток. І обізвалося луною з лісу: “Спробуй! Спробуй!..” І попливло річкою. Так закінчилася остання зустріч юнака з учителем.

Він ще не знав, що стане Планетником. Його чекали випробування”.

Які ж випробування чекали юнака? І як він з них вийшов?

Запитання і завдання для аналізу:

- Порівняйте “спілкування” Планетника з хмарами на с. 200 – 201 і 212 – 213). Чим вони відрізняються? Чому?

- Чому в тексті після слів Планетника, який, викликаючи дощову хмару, “шепотів спеченими губами”, поставлено знаки оклику (с. 212)?

- Наскільки вдалим є порівняння, що хмари, які з’явилися на обрії, “моргнули” Планетнику? Адже йдеться про звичайну блискавку.

- Чому Планетнику все вдавалося, усе ладилося?

- Як відповідає юнак на слова односельців, що він – мудрець, Планетник?

- Розкажіть про зміни у світовідчутті, світосприйманні Планетника.

- Чи гарманує з внутрішнім світом Планетника його портрет? Знайдіть відповідні рядки у творі. (Його очі були сині, як озеро, і такі ж, як і воно, задумані).

- У чому виявлялася любов Планетника до землі і світу?

- Яку винагороду отримав він за це?

- Як ставилися люди до життя Планетника?

- “Планетник, орючи, жнучи, а то й сидячи над озером чи блукаючи лісом, не раз чув, мовби з роси і води, голос Капуша: “Спробуй!..” Як ви гадаєте, з якою інтонацією мало б звучати це слово? Спробуйте відтворити.

- А як звучали слова Капуша, сказані під час останньої зустрічі: “Осідлати хмару? Хочеш стати Планетником? Ти мій учень і помагач… – хрипко розсміявся і пропав”? Відтворіть інтонацією їхній зміст.

- Як ви гадаєте, а чому Капуш при цих словах розсміявся?

- Чим було обумовлене бажання юнака стати Планетником? Знайдіть у тексті відповідні рядки.

(„Ні разу не подумав, що може впасти і розбитися. Нітрохи не жалів себе, ні свого життя, а думав, як, опинившись коло сонця, коло місяця і зірок, буде керувати погодою. Не зламає зими й літа, весни й осені – він тільки допоможе родити землі”).

- Що допомогло у здійсненні мрії? (Наполегливість у досягненні мети: “Думки й почуття з’єдналися в порив – зробити, змогти”).

- Чи вдалося б, на вашу думку, полетіти Планетникові, якби його люди не випередили й не засудили до страти?*

- Які Капушеві слова пояснюють зміну ставлення селян до Планетника: спочатку “він не абищо – мудрець, Планетник”, а наприкінці твору – “Хмарник! Бурівник! Смерть йому! Смерть!..”?*

5. Відповіді учнів (У ході аналізу складається на основі групових колективний план.

Можливий варіант:

Випробування.

План.

  1. Повелитель хмар.
  2. У злагоді з усім світом.
  3. Довіра землі.
  4. Неймовірний задум.
  5. Людський суд.
  6. Фантастичне звільнення.
  7. Здійснена мрія.

6. Опрацювання плану характеристики героя (с. 222 підручника).

7. Групова робота: підготовка до характеристики образів повісті:

1 група – зовнішність Планетника, його мовлення;

2 група – ставлення до себе і світу, визначення свого місця й призначення у світі (слова і вчинки);

3 група – образ діда Капуша (Проблемні запитання:

Яка мета введення цього образу у повість?

Що він символізує?);

4 група – образ матері; символічний образ нарциса (Проблемні запитання:

­Образ матері цілком реальний чи наділений надприродними рисами?

Яка роль образу нарциса у повісті? Чому на початку твору він, незважаючи на турботу Планетника, гине, а в кінці твору розцвів і дав матері змогу визволити сина?).

8. Озвучення напрацювань.

ІV. Рефлексивно-оцінювальний етап.

  1. Коментар епіграфа уроку: “Б’є грім, молотить град, а ти плекай свій нарцис, не забувай, чий ти син”.
  2. Дати відповідь на запитання: де ж подівся Планетник? “Чи він розтанув у небі, чи запався у землю?

Домашнє завдання.

Обов’язкове: а) запитання і завдання з підручника (9, 12 на с. 220); б) есе “Він такий, як усі ми?”; в) пригадати зміст повісті А.Сент-Екзюпері “Маленький принц”.

За бажанням: а) запитання і завдання з підручника (10, 14 на с. 220);

Поділитися у соцмережах:

Share to LiveJournal
Share to Odnoklassniki