Тема: Б.Харчук. “Планетник”. Образ Планетника. Інші образи повісті.
Мета: вчити семикласників аналізувати художній образ; розвивати естетичне чуття слова.
Цілі.
Учні знатимуть: засоби характеристики образу художнього твору; риси характеру Планетника.
Учні вмітимуть:
характеризувати образ Планетника, аналізувати його вчинки; висловлювати власні судження з приводу морального вибору.
Тип уроку. Урок закріплення знань, умінь, навичок.
Обладнання: портрет Б.Харчука, дидактичні мультимедійні матеріали; виставка творів письменника; учнівські (дібрані учнями) ілюстрації до твору (дібраний музичний супровід звучатиме під час аналізу відповідного епізоду).
Методи, прийоми, форми роботи: словесний настрій, гронування, групова робота, бесіда, “повільне читання”, виразне читання, складання плану розділу, характеристики героя, аналіз образу, есе.
Оформлення дошки: портрет письменника, надпис “Ім’я уроку” і місце для нього, епіграф: “Б’є грім, молотить град, а ти плекай свій нарцис, не забувай, чий ти син”.
Хід уроку
І. Мотиваційний етап.
- З’ясування емоційної готовності до уроку (словесний настрій).
- Актуалізація суб’єктного досвіду й опорних знань (Гронування: ключове слово – син).
ІІ. Цілевизначення та планування.
- Представлення концепту уроку.
- Визначення власних цілей уроку, узгодження загального переліку (до нього включаються запитання, поставлені учнями на минулому уроці).
- Узгодження плану роботи.
ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу.
1. Вибір імені уроку (один з можливих варіантів: “Він такий, як усі ми…”).
2. Перегляд у групах підготовлених планів частини повісті й обговорення можливої назви. Створення єдиного варіанта. Заслуховування вивчених уривків із твору.
3. Словникова робота.
4. Учитель. “Усе меркло: темніла гора. Ліс шумів, і хлюпало озеро, зустрічаючи досвіток. І обізвалося луною з лісу: “Спробуй! Спробуй!..” І попливло річкою. Так закінчилася остання зустріч юнака з учителем.
Він ще не знав, що стане Планетником. Його чекали випробування”.
Які ж випробування чекали юнака? І як він з них вийшов?
Запитання і завдання для аналізу:
– Порівняйте “спілкування” Планетника з хмарами на с. 200 – 201 і 212 – 213). Чим вони відрізняються? Чому?
– Чому в тексті після слів Планетника, який, викликаючи дощову хмару, “шепотів спеченими губами”, поставлено знаки оклику (с. 212)?
– Наскільки вдалим є порівняння, що хмари, які з’явилися на обрії, “моргнули” Планетнику? Адже йдеться про звичайну блискавку.
– Чому Планетнику все вдавалося, усе ладилося?
– Як відповідає юнак на слова односельців, що він – мудрець, Планетник?
– Розкажіть про зміни у світовідчутті, світосприйманні Планетника.
– Чи гарманує з внутрішнім світом Планетника його портрет? Знайдіть відповідні рядки у творі. (Його очі були сині, як озеро, і такі ж, як і воно, задумані).
– У чому виявлялася любов Планетника до землі і світу?
– Яку винагороду отримав він за це?
– Як ставилися люди до життя Планетника?
– “Планетник, орючи, жнучи, а то й сидячи над озером чи блукаючи лісом, не раз чув, мовби з роси і води, голос Капуша: “Спробуй!..” Як ви гадаєте, з якою інтонацією мало б звучати це слово? Спробуйте відтворити.
– А як звучали слова Капуша, сказані під час останньої зустрічі: “Осідлати хмару? Хочеш стати Планетником? Ти мій учень і помагач… – хрипко розсміявся і пропав”? Відтворіть інтонацією їхній зміст.
– Як ви гадаєте, а чому Капуш при цих словах розсміявся?
– Чим було обумовлене бажання юнака стати Планетником? Знайдіть у тексті відповідні рядки.
(„Ні разу не подумав, що може впасти і розбитися. Нітрохи не жалів себе, ні свого життя, а думав, як, опинившись коло сонця, коло місяця і зірок, буде керувати погодою. Не зламає зими й літа, весни й осені – він тільки допоможе родити землі”).
– Що допомогло у здійсненні мрії? (Наполегливість у досягненні мети: “Думки й почуття з’єдналися в порив – зробити, змогти”).
– Чи вдалося б, на вашу думку, полетіти Планетникові, якби його люди не випередили й не засудили до страти?*
– Які Капушеві слова пояснюють зміну ставлення селян до Планетника: спочатку “він не абищо – мудрець, Планетник”, а наприкінці твору – “Хмарник! Бурівник! Смерть йому! Смерть!..”?*
5. Відповіді учнів (У ході аналізу складається на основі групових колективний план.
Можливий варіант:
Випробування.
План.
- Повелитель хмар.
- У злагоді з усім світом.
- Довіра землі.
- Неймовірний задум.
- Людський суд.
- Фантастичне звільнення.
- Здійснена мрія.
6. Опрацювання плану характеристики героя (с. 222 підручника).
7. Групова робота: підготовка до характеристики образів повісті:
1 група – зовнішність Планетника, його мовлення;
2 група – ставлення до себе і світу, визначення свого місця й призначення у світі (слова і вчинки);
3 група – образ діда Капуша (Проблемні запитання:
Яка мета введення цього образу у повість?
Що він символізує?);
4 група – образ матері; символічний образ нарциса (Проблемні запитання:
Образ матері цілком реальний чи наділений надприродними рисами?
Яка роль образу нарциса у повісті? Чому на початку твору він, незважаючи на турботу Планетника, гине, а в кінці твору розцвів і дав матері змогу визволити сина?).
8. Озвучення напрацювань.
ІV. Рефлексивно-оцінювальний етап.
- Коментар епіграфа уроку: “Б’є грім, молотить град, а ти плекай свій нарцис, не забувай, чий ти син”.
- Дати відповідь на запитання: де ж подівся Планетник? “Чи він розтанув у небі, чи запався у землю?
Домашнє завдання.
Обов’язкове: а) запитання і завдання з підручника (9, 12 на с. 220); б) есе “Він такий, як усі ми?”; в) пригадати зміст повісті А.Сент-Екзюпері “Маленький принц”.
За бажанням: а) запитання і завдання з підручника (10, 14 на с. 220);