Мета: ознайомити учнів із жанровими особливостями давньої української драматургії, з’ясувати її значення для розвитку української культури і національної свідомості, розвивати навички самостійної роботи з книгою, переказування, виховувати повагу до духових надбань народу.
Цілі.
Учні
знатимуть: час і місце побутування шкільної драми, суть вертепної вистави, інтермедії; матимуть уявлення про шкільну драму, зокрема драму Ф.Прокоповича «Володимир»;
умітимуть розповідати про авторів, виконавців шкільної драми, пояснити відмінність первісного (давнього) вертепу від теперішнього; про значення давньої драми для розвитку української культури.
Ім’я уроку: Чи була у давніх українців Мельпомена?
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
Обладнання: портрет Ф.Прокоповича, ілюстративні матеріали про Києво- Могилянську академію, зображення вертепів.
Методи, прийоми і форми роботи: таблиця «ЗХД», гра «Так – ні», робота в групах, переказ по колу, постановка запитань, вільне письмо, евристична бесіда.
Випереджувальне завдання: прочитати трагікомедію Ф. Прокоповича “Володимир” (повністю або фрагменти з хрестоматії) і записати враження від прочитаного.
ХІД УРОКУ
І. Мотиваційний етап
1. З’ясування емоційної готовності до уроку («Словесний настрій»).
2. Актуалізація суб’єктного досвіду (Асоціювання. Ключове слово: «драма»).
3. Актуалізація опорних знань (Робота з таблицею «Знаю. Хочу дізнатися. Дізнався”.
|
Знаю |
Хочу дізнатися |
Дізнався |
|
Якою ж була давня драма?ЇЇ різновиди, автори.Найяскравіші відомі давні п’єси |
ІІ. Цілевизначення та планування.
1. Представлення концепту теми (оголошення і аналіз).
Слово учителя.
Драма – (у перекладі з грецької – «дія») – це третій з основних родів художньої літератури. Для нього характерно зображати дійсність безпосередньо, тобто не за допомогою авторських описів, а дією самих персонажів. Тому драматичні твори призначені не стільки для читання, скільки для відтворення на сцені. Отже, драматичні твори є основою ще одного виду мистецтва – театру.
З уроків художньої культури ви знаєте історію зародження античного театру, яким опікувалася одна з багатьох грецьких муз Мельпомена. Вона дарувала древнім грекам таке величезне захоплення театральним дійством, що воно навіть могло на якийсь час ставати посередником у перемиренні між певними воюючими сторонами: на час вистави припинялися бої і вчорашні вороги споглядали виставу поруч одне з одним. Аби укріпити бойовий дух , патріотизм глядачів, у грецькому театрі панувала висока трагедія, а в перервах між основним дійством греків веселили маленькі смішні побутові сценки.
Чи існував театр у середньовічній Європі, коли на всьому лежала грізна печать церкви, що сковувало прояви почуттів та думок? Історія розповідає нам про веселих бродячих акторів – гістеріонів , жонглерів і акробатів, оповідачів і дресирувальників, музикантів і співаків. Показуючи комічні сценки, ці перші народні актори не тільки розважали глядачів, але й часто уїдливо висміювали тих, хто кривдив і гнобив простих людей. Через це виступи гістеріонів суворо переслідувалися указами феодалів та церкви.
Розуміючи, що самими указами неможливо знищити любов людей до видовищ, церква вирішує примусити мистецтво театру служити її цілям. Щоб залучити більше народу на церковні відправи, їх починають доповнювати окремими сценами з життя Христа і святих. Так з’явилися церковні драматичні твори: містерії, міраклі та мораліте. Містерії – це п’єси на різдвяні та великодні сюжети. Міраклі – драматичні твори на сюжети із життя святих. Мораліте – алегоричні п’єси морально – повчального змісту. Таким чином, театральне мистецтво і драматургія отримали новий поштовх для розвитку у Європі.
А чи витала Мельпомена над Україною? Ким були її служителі? Чи були оригінальні видатні драматурги? Про це ми сьогодні поговоримо на уроці.
2. Ознайомлення учнів з загальним переліком цілей. Узгодження загальних цілей з власними.
3. Планування роботи на уроці (розглянувши матеріал підручника та хрестоматії, учні самі обирають хід та методи роботи – індивідуально, парно, по групах чи фронтально).
ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу.
- Перевірка домашнього завдання за темою «Давня українська поезія».
(«Так – ні»).
- Найпомітнішим культурним осередком , який подарував Україні Лазаря Барановича, Івана Величковського, Семена Климовського був Київ(-)
- Семен Климовський, автор пісні «Їхав козак за Дунай», був багатим поміщиком(-)
- Семен Климовський не мав академічної освіти(-)
- Його пісня «Їхав козак за Дунай» по праву вважається зразком любовної лірики(+)
- У ній розповідається про те, як дівчина з гордістю проводжає козака на бій(-)
- Настрій пісні веселий, оптимістичний(-)
- Просто дивом ця пісня не стала відомою в Європі(-)
- Жителі Франції вважають цю пісню власним фольклорним
скарбом(-)
- Видатний польський композитор Бетховен використав її у своїй творчості(-)
- Іван Величковський був придворним поетом(-)
- І.Величковський перекладав вірші з італійської мови(-)
- Він розробляв у своїй поезії тільки християнську тематику(-)
- І Величковський у книзі «Млеко од вівці пастору належне» розробляє 2 види фігурних віршів(-)
- Курйозний вірш – це вірш про курйози, недоречності, які трапляються з людиною у побуті(-)
- 2. Виклад нового матеріалу. Робота в групах. Опрацювання навчального матеріалу за підручником (читання, постановка питань до тексту, підсумковий переказ опрацьованого матеріалу. Завдання іншим групам: скласти план прослуханого і записати ключові слова).
І група – Шкільна драма
ІІ група – Феофан Прокопович як автор шкільних драм.
ІІІ група – Драма «Милість Божа» невідомого автора.
ІV група – Інтермедія
V група – Вертеп.
- Аналіз трагікомедії Ф.Прокоповича «Володимир» (Учням на вибір пропонувалося прочитати весь текст або окремі фрагменти у хрестоматії).
1. Слово учителя.
Надворі двадцять перше століття – час наукового розвою, космосу, комп’ютерних технологій. Постіндустріальне суспільство, здається не замислюється ні над чим, крім проблем влади, грошей, успіху. Але якщо справді так, то чому ж усе більше людей припадає до духовних витоків – релігії? Одні ідуть до християнських храмів, перед іншими відчинені двері інших сучасних молильних будинків. А є люди, які відновлюють язичницьку віру предків. І світ досить демократично сприймає це, не вдаючись до агресії.
А чи завжди було так? Як вибудовувалась віра давніх українців? Виявляється, боротьба за віру була завжди болісною. Про це ідеться у трагікомедії Феофана Прокоповича «Володимир».
2. Озвучення вражень (випереджувальне завдання).
3.Евристична бесіда.
- Кому присвячена ця п’єса?
- Ким був тоді Іван Мазепа? Який культурний внесок зробив у розвиток українства?
- Як ставився до нього російський цар Петро І?
4.Чи можна твердити, що Ф.Прокопович виводить у своїй п’єсі образ твердого духом правителя Володимира, який чимось нагадує Петра? Чим?
5. Петро уславився у Росії своїми реформами, які вивели країну на європейський шлях розвитку. Яку ж реформу, за п’єсою, замислив Володимир?
6. Як бачимо, задум твору дуже серйозний. Чому ж тоді її жанр визначається як трагікомедія? Чого тут більше: комічного чи трагедійного? (робота у парах, виступи учнів).
Допоміжні питання, якими можуть скористатися учні для відповіді, записані чи спроектовані на дошці:
- Які образи п’єси викликають сміх? Чим саме?
- Як імена жерців співвідносяться з їхніми звичками?
- Як сприймають жерці звістку про запровадження християнства?
- Як сприймає новий закон молоде покоління? У чому комізм ситуації з відтятими головами ідолів? І чи справді це смішно?
- Чи так уже легко розлучається світ з поганством? Як поводиться верховний жрець? Чому з’являється привид померлого Ярополка? Як у масштабі всесвіту змінюється усе довкола?
- Бореться старе і нове. Але чи тільки зовнішньою є ця боротьба? Яка боротьба точиться у душі самого «хрестителя Русі» Володимира?
Отже, у душі самого Володимира випробовується на міць християнське світорозуміння. Адже, за логікою, усі природні принади і природні пристрасті – на боці язичництва. Чим же стверджує себе у трагікомедії християнство? Тим, чим йому і належить. Пройшовши крізь бурю роздумів, воно протиставляє пристрастям духовний подвиг.
У нас нині нема документальних свідчень того, як відбувалося це Хрещення в душах наших прабатьків. Але є «Володимир» Ф.Прокоповича. Це своєрідна «сповідь» Київської Русі дев’ятого століття, яку почуто через 800 років, у 18 ст., і передано далі – всім народам і всім вікам.
У чому ж новаторство цієї п’єси? (Запис до зошитів)
- Сюжет взято не з релігії, а з історії.
- Для вираження релігійно-філософських та політичних істин служать конкретні ситуації.
- Багатоплановість змісту.
- Завдяки вкрапленням сюжетних комічних елементів зайвими стали інтермедії, і архітектура п’єси набуває незвичного на той час вигляду.
- По – новому автор творить образ головного героя. Хоч за нього і борються добрі і злі сили, але остаточне рішення приймає він сам.
- Барокове контрастне змалювання двох груп героїв.
- Образом Володимира автор по-новому вирішує моральний конфлікт. Його герой знаходить ту силу, яка визначає його долю – це обов’язок.
ІV. Рефлексивно – оцінювальний етап
1. Рефлексія результату навчання:
- То була у давніх українців Мельпомена чи ні? Що нового ви про це дізналися?
- Навіщо це вам?
- Які цілі ви ставили перед собою?
- Чи досягнуті вони? Зверніться до таблиці «ЗХД» і перевірте себе.
2. Рефлексія процесу навчання.
– Якби вам дали змогу ще раз виконати цю роботу, то які зміни ви внесли б у хід її виконання?
3. Рефлексія почуттів.
– Чи сподобалося вам заняття? Чим саме?
4. Оцінювання. Самооцінювання.
Домашнє завдання.
Загальне обов’язкове: опрацювати матеріал підручника (с.75-79).
Загальне на вибір: а) дати відповіді на питання 4-10 с.80; б) письмово виконати завдання 11 на с.80 підручника.
За бажанням: прочитати драму невідомого автора «Милість Божа» і написати відгук на неї.
Мартинюк Ірина Іванівна,
учитель української мови та літератури
Вельбівненської ЗОШ І-ІІІ ст.
Острозького району Рівненської області