Глобалізація сучасного світу вимагає пошуку нових шляхів формування особистості сучасної дитини. Завдяки культурним світоглядним кодам людина пізнає себе та інтегрується у суспільство. З одного боку, медіа-творчість сприяє глобалізації, бо медіа-технології не мають кордонів. З іншого боку, будь-яка справжня творчість звертається до енергетичних джерел у колективному несвідомому та національного світоглядного міфу, що, навпаки, суперечить глобалізаційним процесам і сприяє національному самоусвідомленню.
Протягом тривалого часу у світі склалася ситуація, коли головні психологічні ініціальні процеси, пов’язані із осягненням національного коду, розумінням менталітету та набуттям головних світоглядних установок та поведінкових моделей, відбуваються завдяки читанню. На ініціальну функцію літератури як головну звертає увагу, починаючи з кінця ХІХ століття, ще видатний вчений Мірча Еліаде; велику увагу архетипам, актуалізованим через творчість та літературу, приділяє К.‑Г. Юнг та ін.
Під час читання дитина стає співавтором тексту, у більшості випадків підсвідомо обирає своїм текстовим провідником когось із персонажів і переживає його життєвий шлях, описаний у книзі. Таким чином реалізується ініціальний принцип розкриття людини як особистості, при цьому розкривається не лише змальований герой, але і сам читач, який відповідним чином переосмислює і емоційно реагує на вчинки та думки персонажів.
Проте, кожна книга не існує сама по собі і чітко уособлює в собі той інформаційно-культурний простір, в якому була створена. Зокрема, у книзі прописуються символьні та архетипні світоглядні системи, актуалізовані у той чи інший час за певних історичних умов. Останнє пояснює, чому дитина не може задовольнятися виключно книгами, написаними у минулому. Якщо дитина читає тільки ті книги, на яких, наприклад, виросли її батьки, вона отримує деформовану світоглядну систему, не конкурентну по відношенню до сучасного хронотопу. І це актуально для будь-якого часу.
Навіть на рівні мови, образної системи, психотипів, використаних автором зображально-виражальних засобів, композиційних структур, текстового ритму можемо бачити, наскільки з часом навіть структурно змінюється література. Саме тому сучасні книги мають на дітей потенційно більший вплив, ніж книги написані на десятки років раніше, лише через те, що вони створені у тому самому інформаційно-культурному просторі, в якому виховується юний читач.
Набуття статусу співавтора тексту як читача є дуже важливим для розвитку особистості, але можливо отримати інший статус співавтора як творця нового інформаційно-культурного продукту.
У рамках доповіді будуть проаналізовані наступні медіа-освітні продукти та їхній потенційний вплив на розвиток особистості:
– феномен фанфікшену як розповсюдженого типу творчості серед молоді;
– візуальна популяризація книги і читання у форматі буктрейлерів та візуалізації через скрайбінг технологію;
– створення аудіокниг як новий спосіб актуалізації читацького інтересу до сучасної літератури;
– презентація Всеукраїнського освітньо-культурного проекту “Рідний край у словах і барвах” як приклад поєднання різних технологій для розвитку творчих здібностей, національної свідомості та впливу на світогляд молодого покоління.
Дев’ятко Наталія Володимирівна,
к. філософ. н., доцент кафедри
гуманітарної освіти ДОІППО