Тема: Олекса Стороженко. „Скарб”. Гумористичне, викривальне зображення головного персонажа.

ТЛ: поглиблення поняття про гумор (засоби гумористичного зображення).

Мета. Допомогти семикласникам схарактеризувати образ головного персонажа оповідання, висвітлити гумористичне змалювання образу Павлуся, його поведінки; поглибити знання семикласників про гумор (засоби гумористичного зображення) і сатиру; розвивати вміння самостійно робити висновки, відстоювати свою думку.

Цілі.

Учні знатимуть:

засоби гумористичного зображення головного персонажа; риси його характеру; зміст поняття  засоби гумористичного зображення.

Учні вмітимуть:

висвітлити особливості гумористичного змалювання образу головного персонажа, його поведінки; виявляти авторське та сформулювати  власне ставлення до нього.

Тип уроку. Урок закріплення знань, умінь та навичок.

Обладнання: „Цитатник”, ілюстрації, підготовлені учнями, картки для гри „Викресли зайве”, схема „Засоби гумористичного зображення”,мультимедійні матеріали, зошит для робіт з української літератури. 7 клас”  (Авраменко О.М., – К.: Грамота, 2007. – 80 с.).

Методи, прийоми, форми роботи: обмін побажаннями, робота з „Цитатником”, „Вибери ознаку” (робота у парах), самостійна характеристика образу (робота у групах), випереджувальне завдання, взаєморецензування, бесіда, гра “Викресли зайве”.

Хід  уроку

І. Мотиваційний етап.

1. З’ясування емоційної готовності до уроку (обмін побажаннями із сусідом по парті).

2. Актуалізація суб’єктного досвіду й опорних знань:

а) перевірка домашнього завдання: читання творів-мініатюр, взаєморецензування;

б) заслуховування повідомлень про О.Стороженка на основі інформації, вміщеної на сайті pavlogradruth.narod.ru/HTML/Pusmen/storozh.htm.;

в) робота з „Цитатником”:

Прочитайте висловлювання. Поясніть, як вони пов’язані з оповіданням О.Стороженка „Скарб”.Одне з висловлювань запишіть у зошит.

Сміятися не гріх над тим, що видається нам смішним (Нар. творчість).

З посміху люди бувають (Нар. творчість).

Той сміх, що не ображає, а виліковує, виховує людину, підвищує… (Остап Вишня).

Сміх – це сонце: воно проганяє зиму з людського обличчя (В. Гюго).

ІІ. Цілевизначення та планування.

  1. Оголошення теми уроку, самостійне визначення його цілей.
  2. Узгодження плану роботи.

ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу.

1. Бесіда.

- Як ви думаєте, для чого людині сміх?

- А коли вам стає смішно?

- Пригадайте, які гумористичні твори ви вивчали у шостому класі. Чим запам’яталися вам вони? Назвіть їхніх авторів.

-  Що розсмішило вас в оповіданні Олекси Стороженка „Скарб”?

- Пригадайте, яка різниця між гумором і сатирою.

2. Гра „Викресли зайве” (робота у парах).

Учні отримують картки, на яких записані ознаки гумору та сатири. Потрібно викреслити зайве (Завдання 6, 7, с. 41- 42 // Авраменко О.М. Зошит для робіт з української літератури. 7 клас. – К .: Грамота, 2007. – 80 с.)

Яка з ознак не властива гумористичному твору:

а) доброзичливий тон;

б) жартівливість;

в)зображення смішного в життєвих явищах;

г) різке висміювання людських вад?

Яка з ознак не властива сатиричному твору:

а) різке висміювання;

б) викриття людських вад;

в) доброзичливий тон;

г) зображення смішного?

- Як ви думаєте, оповідання  „Скарб” гумористичне чи сатиричне? Чому?

3. Коментар учителя.

Остап Вишня писав: „Отак сидиш і думаєш… Гумор… Сатира. Наш чудовий народ. …Дотепний. Веселий. Мудрий. Я бачу свій народ, як він, ухмиляючись у вуса, дивиться на тебе лукавими своїми очима і „зничтожає” тебе.”  Справді, висміяти, щоб виправити, – така мета гумору. У гумористичних творах висміювання вад доброзичливе, жартівливе. Завдання сатири – висміяти, щоб викоренити. Це різке, глузливе висміювання негативних явищ суспільного життя або рис людського характеру. В оповіданні Олекси Стороженка переважає жартівливий тон, отже, воно гумористичне.

4. Аналіз засобів комічного у літературі (Можна використати схему „Засоби гумористичного зображення”):

  • Прагнення дійової особи показати себе не тим, чим вона є насправді (Жаба з байки Л.Глібова „Жаба й Віл”).
  • Надання предмету зображення невластивих йому рис та якостей („Дощ, як хотів, прав і виполіскував нас”. – М.Стельмах, „Щедрий вечір”).
  • Сполучення в реченні рис, що означають різнорідні поняття (У нас з кашлем і п’єсою не втаїшся. – М.Стельмах, „Щедрий вечір”).
  • Використання пестливих слів („Був левиком, став песиком”. – прислів’я.).
  • Використання згрубілої лексики („Якась дровиняка, а не корова” . – В. Нестайко, „Тореадори з Васюківки”).
  • Вживання гіперболи („З’їсть за вола, а зробить за комара”. – Прислів’я).
  • Іронія – вживання слів у протилежному значенні  („Він ходив в походи дальні – від порога аж до печі”. – Леся Українка, „Давня казка”).
  • Жартівливі фразеологізми, прислів’я, приказки в  художньому творі  („У них теж чомусь вискакували клепки, розсихались обручі, губились ключі від розуму, не варив баняк, у голові літали джмелі, замість мізків росла капуста, не родило в черепку, не було лою під чуприною, розум якось втулявся аж у п’яти і на в’язах стирчала макітра…” – М. Стельмах, „Гуси-лебеді летять”).
  • Комічна ситуація (Розповідь про те, як Ява і Павлуша, герої повісті В.Нестайка „Тореадори з Васюківки”, будували метро під свинарником).

5. Групова робота.

Організація роботи у групах.

Учні, об’єднані у 5 груп, виконують завдання. Через 7 – 8 хвилин представляють класові напрацювання. Учитель заохочує постановку запитань представниками інших груп.

Виконання завдань.

Художники

Які карикатурні портретні деталі використав письменник, описуючи Павлуся? Визначте засоби гумористичного зображення зовнішності головного персонажа. Намалюйте словесний і малярський портрет Павла.

Психологи

Визначте риси вдачі Павлуся. З’ясуйте, які засоби гумористичного зображення використав письменник для змалювання вчинків персонажа.

Літературознавці

Як характеризують Павлуся інші персонажі твору? Знайдіть засоби гумористичного зображення. Підготуйте розповідь про Павлуся від імені одного з інших персонажів.

Актори

Підготуйтесь до виразного читання (інсценівки) діалогу пана Павла з наймитом, з парубками. Як характеризує головного персонажа його мова? Визначте засоби гумористичного зображення.

Мовознавці

Випишіть з тексту оповідання О.Стороженка „Скарб” фразеологізми, прислів’я, приказки. З’ясуйте їхню роль у творі.

Озвучення напрацювань.

6. Виступ учня з індивідуальним повідомленням (Виховання одинаків Михайлика (М.Стельмах, „Гуси-лебеді летять”) та Павлуся (О.Стороженко, „Скарб”).

- Як ви думаєте, автор хотів тільки розсмішити читача? Можливо, він хотів щось сказати нам? Що? Спробуйте висловитися від імені автора.

ІV. Рефлексивно-оцінювальний етап.

- За що ви б хотіли подякувати письменникові?

- Оцініть свою роботу на уроці.

Учитель пропонує зробити словесну оцінку (чудово, добре, міг би краще, не хотілося працювати, бо…), а поряд виставити бал.

Домашнє завдання.

Обов’язкове: а)дібрати 2 – 3 прислів’я,  співзвучних проблематиці оповідання О. Стороженка „Скарб”; б) прочитати оповідання Богдана Лепкого “Мишка”, записавши перед прочитанням міркування, про що у ньому йтиметься, а після прочитання – запитання, які виникли у ході читання.

За бажанням: а) написати невеликого листа (чотири–п’ять речень) у жартівливому тоні головному героєві оповідання Олекси Стороженка „Скарб”, висловивши у ньому свої побажання щодо поліпшення способу його життя*; б) підготувати повідомлення про Богдана Лепкого на основі інформації, вміщеної на сайті uk.wikipedia.org/wiki/Богдан_Лепкий.

Поділитися у соцмережах:

Share to LiveJournal
Share to Odnoklassniki