Тема: Олекса Стороженко. „Скарб”. Короткі відомості про письменника, його гумористичні твори. Скарб – узагальнений образ щастя.

Мета. Допомогти семикласникам збагнути своєрідність життєвого і творчого шляху письменника; удосконалювати навички виразного читання гумористичних творів; простежити зв’язок оповідання із творами фольклору; сприяти осмисленню школярами сенсу людського буття; вихованню активного ставлення до життя.

Цілі .

Учні знатимуть:

коло проблем, які будуть вирішуватися упродовж вивчення теми, на уроці, відведений для цього час, форму тематичної атестації, очікуваний рівень навчальних досягнень; основні відомості про  О. Стороженка; зміст оповідання „Скарб”, символіку образу скарбу.

Учні вмітимуть:

охарактеризувати письменника на основі аналізу твору; переказувати сюжет оповідання, коментувати його; пояснювати, як пов’язане оповідання із творами фольклору; розкрити символічне (приховане) значення образу скарбу; висловлювати власні міркування про сенс людського буття, щастя людини; планувати навчальну діяльність на тему (У подальшому учитель сам визначає загальнонавчальні цілі, виходячи з умов конкретного класу, рівня досягнутого.).

Тип уроку.  Урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: виставка книжок письменників, твори яких вивчатимуться у розділі, портрет О.Стороженка, символічне зображення скарбу, прислів’я про щастя, роздруковані на окремих аркушах, дидактичні мультимедійні матеріали.

Методи, прийоми, форми роботи: передбачення,  асоціювання, читання ланцюжком, бесіда, „Незакінчене речення”, розповідь учителя.

Хід   уроку

І. Мотиваційний етап.

  1. З’ясування емоційної готовності до уроку (Розказати, з чим асоціюється настрій).
  2. Актуалізація суб’єктного досвіду та опорних знань.

- Ми починаємо вивчення нового розділу – „Ти знаєш, що ти людина?” Як ви думаєте, про що буде йтися у творах цього розділу? Що для вас означає бути людиною?

ІІ. Цілевизначення та планування.

1. Представлення концепту теми.

Учитель. Вивчатиметься цей розділ упродовж 12 уроків, орієнтовні завдання для контрольної роботи ви знайдете на стенді „Готуємось до тематичної контрольної роботи”.

Учитель пропонує записати тему уроку, залишивши пропуск „Скарб – узагальнений образ…”

- Що ви уявляєте, коли чуєте слово „скарб”?

Учитель прикріплює до дошки малюнок скрині (символічне зображення скарбу) і надписує на ньому ті слова, що означають поняття, з якими асоціюється у семикласників поняття “скарб”.

2. Ознайомлення із загальним переліком цілей на тему, запитань і завдань для тематичної атестації. Формулювання власних цілей на основі оцінних суджень, представлених на с. 177 підручника.

3. Узгодження плану роботи.

ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу.

1. Передбачення: Учитель пропонує учням записати в зошитах: „Я думаю, в оповіданні „Скарб” розповідається про…”

2. Ознайомлення зі змістом оповідання; пояснення незнайомих слів; написання рефлексивної роботи.

Учні читають оповідання ланцюжком. У ході читання пояснюють  значення незрозумілих слів (при потребі користуються тлумачним словником, звертаються за допомогою до вчителя).  Дочитавши твір, пишуть рефлексивну роботу „Чи справдилися мої очікування” або продовжують речення „Прочитавши оповідання,  я подумав…, відчув…, зрозумів…”

3. Озвучення напрацювань.

4. Бесіда з метою осмислення змісту твору.

  • Які запитання виникли у вас, коли ви читали твір? (Запитання „учень – учень”, „учень – учитель”, „учень – автор”).
  • Чи звернули ви увагу на початок твору? Що він вам нагадує?  А для чого був потрібний авторові такий „казковий” початок?
  • Як виховували Павлуся?
  • Чому письменник на початку твору двічі використовує речення: „І що то вже за мати була! Між матірками – навдивовижу мати!” Чи по-справжньому письменник захоплюється таким вихованням сина матір’ю? Який засіб гумору тут використано? (Іронію) (Запитання, позначені «зірочкою», подано за: Авраменко О.М., Дмитренко Г.К. Українська література. Книжка для вчителя: календарне планування та розробки уроків. 7 клас. – К.: Грамота, 2007. – 384 с.).
  • Як ставився батько до такого виховання сина? Чому? Яке слово у тексті свідчить про це? (Юродство). Доберіть синоніми до цього слова. (Божевілля, безумство).
  • Батько бідкався, що Павлусь „останеться на світі, мов сліпий без поводатаря”. На що ж сподівалася мати в долі свого сина? Чи збулися її надії? („Щастя, як горох з мішка, так і сиплеться на нашого Павлуся”, „Отакий-то був щасливий наш Павлусь”, „Щаслива нитка до смерті не ввірвалась Павлусеві”).
  •  Яким було  щастя Павлуся?
  • Як ви думаєте, автор справді вважає Павлуся щасливим? („…По-моєму, той тільки щасливий, хто другому не завидує, а дякує Бога за те, що він йому послав, – той, кого Господь благословив на добрі діла… Не той тільки щасливий, що сам натріскається і виспиться, а той, що й другого нагодує і заспокоїть, бо у такого душа буде не голодна”).
  • Як ви розумієте слова „душа буде не голодна”?
  • Прочитайте ще раз речення, яким закінчується оповідання. Чому автор вважає, що ніхто б не схотів бути Павлусем? А може, хтось із вас захотів би?
  • То кого ж можна вважати по-справжньому щасливим? Можете використати для підтвердження своєї думки прислів’я (Див. Додаток).
  • Як же зрозуміти назву твору?
  • Учні доповнюють пропуск у записі теми уроку.
  • Можливо, ви хочете доповнити записи, зроблені нами на початку уроку?
  • Учні доповнюють записи на символічному зображенні скарбу.
  • Що можна сказати про автора твору? Яким ви його уявили?

 Відповіді учнів.

5. Розповідь учителя.

Одягнений в український одяг, з пишними козацькими вусами, Стороженко всією поставою нагадував тих запорожців, яких змальовував у своїх творах (Використано: Хропко П. Яскравий представник романтичної прози. (Ознайомлення з творчістю Олекси Стороженка в 9 класі) // Дивослово. – 1995. – № 8. – С. 28 – 32).

Народився Олекса Стороженко 24 листопада 1806 р. на Чернігівщині у сім’ї відставного армійського офіцера, нащадка старовинного козацького роду Стороженки відомі в Україні з ХVІІ ст.: серед предків письменника були й козацькі полковники, і сотники.

Дитинство хлопця минуло в містечку Великі Будища Зіньківського повіту на Полтавщині.

- Пригадайте, дитинство якого письменника теж пройшло у цих краях.

Освіту здобував Стороженко у „благородному пансіоні” в Харкові.

26 років перебував на військовій службі, після відставки працював чиновником для особливих доручень. А ще мав такі захоплення: грав на віолончелі, малював, ліпив. І військова, і чиновницька служба вимагали переїздів із однієї місцевості в іншу, завдяки чому Стороженко добре вивчив життя і побут українців, зустрічався з колишніми запорожцями. Він завжди шукав цікавих співрозмовників, уважно їх вислуховував, записував перекази й легенди.

- Як ви думаєте, для чого це було потрібно Стороженкові?

Поетичність, щедрість натури Сторороженка, весела вдача, увага до співрозмовника – усе це  викликало в людей довіру, тому вони охоче ділилися із ним тим, що знали. Ці враження і спостереження були такими потрібними у літературній творчості.

Серед творів Олекси Стороженка  увагу привертають невеликі за обсягом гумористичні оповідання, які автор друкував у журналі „Основа”  під рубрикою „З народних уст”. Справді, нагадували вони народні оповіді. В основному це літературно опрацьовані повір’я, легенди, прислів’я, приказки, анекдоти.

- Зв’язок із якими творами фольклору ви помітили, читаючи оповідання „Скарб”? (Початок, як у казці, використано повір’я про скарб, який шукали на Зелені свята, у творі багато фразеологізмів, прислів’їв і приказок).

- Іван Франко назвав Олексу Стороженка талановитим оповідачем, який „добре володіє українською мовою”. До речі, любив читати оповідання письменника Михайлик – герой повісті Михайла Стельмаха „Гуси-лебеді летять”.

ІV. Рефлексивно-оцінювальний етап.

- А вам захотілося прочитати інші твори Олекси Стороженка?

Учитель демонструє збірку творів письменника. 

-  Чи допоміг вам письменник відкрити щось нове у собі? Що саме?

-  Із чим зараз асоціюється ваш настрій?

Домашнє завдання.

Обов’язкове: написати твір-мініатюру (10-12 речень) „Для того, щоб стати щасливим…” або „Який скарб я хотів би знайти”.

За бажанням: а) порівняти виховання одинаків Михайлика (М.Стельмах, „Гуси-лебеді летять”) та Павлуся (О.Стороженко, „Скарб”); б) прочитати оповідання О.Стороженка „Закоханий чорт”; в) підготувати повідомлення про О.Стороженка на основі інформації, вміщеної на сайті pavlogradruth.narod.ru/HTML/Pusmen/storozh.htm.

 Додаток

Всякий свого щастя коваль.

Кому щастя, тому й півень несеться.

Не родися красна, а родися щасна.

Ніхто не знає, коли йому щастя усміхнутися має.

Хто багато бажає, той щасливим не буває.

Щастя як трясця: кого нападе – не скоро покине.

Щастя не курка: решетом не накриєш.

Як щастя прийде, то і на печі знайде.

Поділитися у соцмережах:

Share to LiveJournal
Share to Odnoklassniki