Володимир Дрозд. “Ирій”. Іронічна, алегорично-химерна проза прозаїка. “Ирій” – повість про світ юності .Особистісно зорієнтований урок у 8 класі

Тема. Володимир Дрозд. “Ирій”. Іронічна, алегорично-химерна проза сучасного прозаїка. “Ирій” – химерна повість про неповторний світ юності (робота над змістом розділу “Зелена корова Манька”).

ТЛ: химерна проза.

Мета: ознайомити учнів з біографією та творчістю Володимира Дрозда, змістом розділу “Зелена корова Манька”; вдосконалювати вміння аналізувати прозові твори; ознайомити зі змістом літературознавчого поняття химерна проза; розвивати образне мислення восьмикласників.

Цілі.

Учні знатимуть: відомості про письменника; зміст розділу “Зелена корова Манька”; зміст літературознавчого поняття химерна проза таознаки жанру.

Учні вмітимуть: переказувати зміст, визначати в розділі ознаки химерної прози;висловити ставлення до прочитаного; словесно відтворювати  зміст твору.

Тип уроку.  Урок засвоєння нових знань.

Обладнання: портрет Володимира Дрозда, видання його творів.

Методи, прийоми і форми роботи: розповідь учителя, бесіда, робота з підручником, словесне малювання, словникова робота, створення психологічного портрета.

Хід уроку

І. Мотиваційний етап.

  1. З’ясування емоційної готовності до уроку (Словесний настрій).
  2. Актуалізація опорних знань та суб’єктного досвіду:

Бесіда:

  • Чи любите ви казки?
  • А чому люди взагалі люблять казки?
  • Чи хотілося б вам побувати в казці?
  • А створити казку?
  • Що об’єднує твори: “Казка про Яян” Е.Андієвської, “Гном у буфеті” І.Жиленко, “Кольорові миші” Л.Костенко, “Планетник” Б.Харчука?

ІІ. Цілевизначення та планування.

  1. Представлення концепту теми.
  2. Вибір цілей уроку із загального переліку.
  3. Колективне планування діяльності.

ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу.

  1. Коротке повідомлення учителя про В.Дрозда.
  2. З’ясування емоційних вражень від прочитання І розділу.
  3. Укладання переліку незнайомих слів та запитань, що виникли у процесі читання (з’ясовуються у ході бесіди).
  4. Робота зі змістом розділу “Зелена корова Манька”:

1) вступне слово вчителя (учні залучаються до розмови через постановку запитань, спонукання до роздумів тощо):

– Живе на світі хлопчина. Михаль – учень 8 класу. Оточуючий світ – це повоєнне село Пакуль, досить далеке від райцентру, із розбитими ґрунтовими дорогами, відсутністю електрики (її заміняє каганець), детекторним приймачем, кінопересувкою, що привозить чорно-біле кіно. Це мати, корова Манька, робота на городі й по господарству, і багато-багато книжок. А ще – мрії… І найбільша – виїхати із села, кудись далеко, в інший світ, такий привабливий і казковий.

Вся повість – це, власне, історія про реалізацію цієї мрії. І якщо переказувати її подієвий зміст, то пригадаємо раніше вивчені твори і їхніх героїв. Наприклад, Климка Г.Тютюнника (“Климко”), Михайлика М.Стельмаха (“Гуси-лебеді летять”), малого Сашка О.Довженка (“Зачарована Десна”).

Але є щось таке в героєві В.Дрозда, що суттєво вирізняє його з-поміж інших.  Це своєрідне світобачення, світовідчуття. Як можна охарактеризувати його? Романтичне, поетичне… Безумовно. А ще – казкове… Персонаж “Ирію” близький до Планетника Б.Харчука, читаючи повість, ми згадуємо “Блакитну дитину” А.Дімарова, поезії І.Жиленко, Л.Костенко, Б.-І.Антонича. Що характерне для героя В.Дрозда? Він не лише вірить у казку, він ЖИВЕ у казці. Дійсність і казка у творі переплітаються й утворюється незвичайна цілісність, яку можна назвати химерною.

у 70-х роках минулого століття як відповідь на надмірне захоплення людства науково-технічними здобутками й “модою” на виробничу тематику в літературі навіть жанр такий з’явився – химерна проза.

2) Опрацювання матеріалу підручника (розділ “Химерна проза”, с. 350).

3) Бесіда:

Учитель. Отже, поєднання реального й фантастичного, побутового й міфологічного, дійсного та уявного… Пригляньмося уважніше до твору.

Реалізація Михалевої мрії пов’язана з дядьком Денисом, який пообіцяв забрати племінника на навчання до міської школи. Минає друге літо. Коли немає надії на здійснення задуму, кажуть: “Це буде тоді, коли рак свисне”. Мабуть, і Михалеві хтось так казав, може, мати… Але він вірить у казку, вірить, що рак колись свисне… Й ось нарешті… (Цитуються два перші абзаци твору).

– Що ми дізнаємося про Михаля з цього уривку?

Риси характеру і відповідні цитати відзначаються в таблиці:

МИХАЙЛО

Риси характеру

Цитати

Поетична натура, тонке відчуття природи, образне мислення, розвинене чуття мови, відчуття і бачення людей, почуття гумору, побожне ставлення до матері, мрійник, прагне вчитися, сільська дитина, що звикла працювати, вміє зрозуміти людей і простити їм “людські слабкості”

– Прокоментуйте окремі вислови та уривки. Що дає їхній зміст для зрозуміння внутрішнього світу Михаля?

а) “…залитий окропом ранкового сонця рундук”;

б) “згортала з чорних, рубцюватих, ніби вельвет, пальців однорогу маківку”;

в) від слів “Сестрина скнарість…” закінчуючи “…сушні та крохмалю”;

г) від слів “Сусіди, базарюючи…” закінчуючи “… в її городі груші”;

д) від слів “Але минав тиждень-другий…” закінчуючи “…плавати в човнах та ночвах”.

– Чи є у наведених уривках якісь ознаки “химерної прози”? (Відповіді учнів).

– Прочитайте наступні два абзаци. Доповніть характеристику Михаля.

(Він тягнеться до знань, багато читає, буквально марить іншими світами. Вони приходять із книг, із саморобного детекторного приймача, із чорно-білого кіно і формують переконання, що перебування в Пакулі – це тимчасово, а справжнє – це десь… Воно манить, і хлопчина готовий летіти, як летять журавлі у вирій…).

– Нам зрозуміло, що йдеться про вирій. Значить, Михаль мріє про “теплі, південні краї, куди відлітають на зиму перелітні птахи” (Словник української мови: В 11 тт. – Т. 1. – К.: Наукова думка, 1971. – С. 471)? Звичайно ж, ні. Інше значення слова “вирій” – назва раю, країни животворної благодаті (Войнович В. Українська міфологія. – К.: Либідь, 2002. – С. 67 – 68). За народними віруваннями, “це міфічна сонячна країна, де птахи та змії зимують, а люди живуть після смерті… Там тепло і затишно, немає страждань, горя і воєн; як і ворогів і заздрісників. Мешканцям вирію не потрібно тяжко працювати, щоб заробити на їжу й одяг, – усього там доволі. Якщо хтось і робить, то лише для свого задоволення” (Сто найвідоміших образів української міфології. – К.: Орфей, 2002. – С. 131).

Отже, Ирій. Про що ще мріє Михаль? Як це характеризує хлопця? (Учні називають мрії: стати актором, заасфальтувати дорогу до Пакуля, побудувати в селі бібліотеку, купити  для неї книги та ін.).

Учитель. Мрія набуває зримих обрисів з приїздом дядька Дениса. Чи є щось спільне в образах матері, Михаля, дядька? (Герої повісті щирі, безпосередні, залюблені в рідну землю, дещо іронічні і самоіронічні, особливо Михаль, вони – справжні).

– Де вперше у повісті “проявляються” ознаки “химерної прози”? (Учні зачитують уривок від слів “Дядько Денис одяг капелюха…” закінчуючи “…подала гостеві” та ін.).

– Прикметно, що, окрім самого героя, у казці живуть й інші персонажі. Так, про Ирій мріє і “міська” корова Манька. Михаль сприймає життя як казку, він живе у казці. Це своєрідна “гра”, у якій правилом є віра в чудеса. Назвіть ці чудеса. (Відповіді учнів).

Прокоментуйте назву розділу “Зелена корова Манька”.

IV.  Рефлексивно-оцінювальний етап.

Бесіда.

Учитель. Герой від’їжджає до омріяного Ирію з думками: “…навіть подумки я вже ніколи не повернуся в Пакуль. Пакуль – це назавше минувшина, учорашній день мого життя”. Як думаєте: це справді так і буде? Що його очікує? Чи справдяться сподівання юного мрійника? Свої міркування обґрунтуйте посиланням на текст.

Домашнє завдання.

Обов’язкове.

Загальне: Опрацювати матеріал підручника про В.Дрозда (с. 303).

У групах: 1. Прочитати розділи “Вечірня прогулянка по Ирію” – 1 група; “Любовна драма Михайла Решета” – 2 група; “Перелітні птахи” та “Наукова експедиція на Солом’янку” (3 група). 2. Зафіксувати враження від прочитаного (“Незакінчене речення”: Прочитавши розділ…., я відчув… подумав… зрозумів…). 3. Поставити по 4 – 5 запитань за змістом розділу. 4. Відповісти на запропоновані вчителем питання ( Див. Додаток до уроку). 5. Відзначити в тексті ознаки химерної прози: поєднання реального й фантастичного, побутового й міфологічного, дійсного та уявного. Проаналізувати, що лежить в основі творення “химерних” образів і картин?

За бажанням. 1. Проілюструвати зміст епізоду, що сподобався.  2. Підготувати інсценізацію певного епізоду.

Додаток

Запитання і завдання для роботи зі змістом повісті “Ирій”

“Вечірня прогулянка по Ирію”

  1. Порівняйте опис Ирію в повісті (с. 316 – 317) і словнику “Сто найвідоміших образів української міфології”. Зробіть висновки.
  2. Що в омріяному Михалем Ирії вам до вподоби, а що – ні? Чи одностайні ви у своїх оцінках?*
  3. Які риси характеру Михайла проявляються в його уявній розмові з директором школи (с. 316 – 317)?
  4. Однією з виразних рис Михаля є іронія та самоіронія. Підтвердьте цю тезу на прикладі розповіді про закоханість хлопця (с. 318) та опису першовересневої лінійки (с. 319).
  5. Назвіть риси характеру дядька Дениса та тітки Дори. Підтвердьте свої міркування посиланням на текст. Чи є життя у сім’ї дядька й тітки для Михаля Ирієм?*
  6. Прокоментуйте закінчення розділу. Михаль “ще не знав, ще не розумів, не замислювався”, навіщо йому дорога з Ирію в Пакуль. А ви знаєте? Розумієте? Яка роль слова раптом у змалюванні характеру хлопця?
  7. Розкрийте смисл назви розділу.

“Любовна драма Михайла Решета”

  1. Наведіть приклади іронічної самохарактеристики Михайла.
  2. Прокоментуйте роздуми “про кохання” “дівчини з календаря” (с. 331 – 332).
  3. З якою метою автор вводить розповідь про приниження Михайла на шкільній лінійці?
  4. У чому полягає суть прозріння хлопця? Що передувало йому?
  5. Що в омріяному Михалем Ирії вам до вподоби, а що – ні? Чи одностайні ви у своїх оцінках?*
  6. Прокоментуйте назву розділу.

“Перелітні птахи”

  1. Прокоментуйте історію створення товариства кандидатів у благородні гуїгнгнми: мета, вимоги до членів, результативність задуму.
  2. Прочитайте опис Пакуля (с. 346). Порівняйте його з описом Ирію (с. 315 – 316). Зробіть висновки.
  3. Що в омріяному Михалем Ирії вам до вподоби, а що – ні? Чи одностайні ви у своїх оцінках?*
  4. Розкрийте алегоризм образу Солом’янки в повісті.
  5. Прокоментуйте смисл назв розділів: “Перелітні птахи” та “Наукова експедиція на Солом’янку”.
  6. Як думаєте, чим закінчиться ця експедиція? А повість загалом?
  7. Прокоментуйте слова: “Пакуль – це твій Ирій; Пакуль – це ти сам…”.*