Календарно-тематичне планування уроків з української літератури в системі особистісно зорієнтованого навчання (9 клас І семестр)

9 клас, І семестр

СЛОВО ДО ЧИТАЧА

Матеріали з планування і моделювання уроків української літератури у 9 класі розроблені й апробовані членами лабораторії особистісно зорієнтованого навчання Рівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (науковий керівник – Фасоля А.М., керівник-організатор – Піддубний М.А.). Сподіваємося, що пропоновані розробки допоможуть усім, хто осягає методику особистісно зорієнтованого навчання, зрозуміти її суть, вимоги до уроку літератури, його специфіку, структуру.

Як і в попередніх 7 і 8 класах, під час розробки моделей ураховувалися вимоги ОЗОН:

  • предметний матеріал слугує засобом особистісного розвитку школяра;
  • учитель «відштовхується» від суб’єктного досвіду учня і «повертається» до нього після опрацювання предметного матеріалу (розгляду художнього твору), аби допомогти вихованцеві усвідомити особистісне значення вивченого;
  • первинним є створення учнем власного освітнього продукту (есе, запитання, діалог, асоціації з приводу певної, пов’язаної з виучуваним матеріалом, проблеми);
  • процес навчання базується на комунікативно-діяльнісній основі, діалозі учня і вчителя, учня з героєм, автором, самим собою, однокласниками;
  • домінування парно-групового навчання, застосування інтерактивних, проектних, дебатних, ігрових технологій тощо;
  • забезпечується становлення суб’єктності юного читача (не лише вироблення предметних умінь, а й оволодіння здатністю керувати читацькою діяльністю і осмислювати її, відстежувати свій шлях до читацької вершини («акме»);
  • ситуативність навчання (створення особистісно зорієнтованих ситуацій – вибору (домашніх завдань, способу опрацювання навчального матеріалу, змісту навчання та ін.), успіху, затребуваності та ін.;
  • учень набуває досвіду діяльності різноманітних видів: знаннєвого, емоційного, морального, комунікативного, творчого, управлінського, читацького, організаційного та ін.;
  • враховується стиль навчальної діяльності школяра;
  • словесник присутній на уроці не лише як наставник, а насамперед як читач, що бесідує з юним, менш досвідченим, але рівноправним співрозмовником про важливі для обох ціннісно-смислові питання;
  • суб’єкт-суб’єктні відносини учасників навчального процесу забезпечують умови для творчого розвитку вчителя, становлення його як суб’єкта педагогічної діяльності.

Зміст представленого матеріалу ширший за той, що ми вкладаємо у поняття “модель”. Автори прагнули, аби розробки наближалися до звичних учителеві поурочних планів. Збережено наступність і послідовність у виробленні загальнонавчальних умінь. Однак, вважаючи, що дев’ятикласники загалом повинні вже володіти ними, óписові роботи з даної проблеми на окремих уроках приділено менше уваги.

Перелік цілей для учнів сформовано на основі поурочних і подано у вигляді таблиці, де вказується також дата контролю та його форма. Це зручно для копіювання і користування учнями (нагадуємо, що перелік цілей повинен одержати кожен старшокласник на початку вивчення теми). Вона служить своєрідною “дорожною картою” учня і вчителя, яка дає можливість відстежувати досягнення цілей.

Обсяг навчального матеріалу, пропонований перелік видів, форм, методів, прийомів роботи подано “з надлишком”, аби вчитель, залежно від власних можливостей, особливостей школи, класу, міг вибрати найдоцільніші. На розсуд учителя можна спланувати урок літератури рідного краю або ж у другому семестрі – 2 уроки.

Сподіваємося, що ця публікація стане ще одним кроком на шляху до впровадження ОЗОН у практику роботи школи, розширить коло його прихильників.

АНАТОЛІЙ ФАСОЛЯ

КАЛЕНДАРНЕ ПЛАНУВАННЯ

Скачати одним файлом календарне планування уроків з української літератури 9 клас І семестр (DOCX)

№ уроку

Зміст уроку

К-сть годин

Дата

Методи, прийоми і форми роботи

Очікувані результати

1

Вступ. Роль і місце художньої літератури в житті нації.

1

Учні знатимуть: роль і місце художньої літератури у житті нації; зміст літературознавчого поняття “художній образ”; коло проблем, які вирішуватимуться протягом року, семестру.Учні вмітимуть: визначати особливості творення художніх образів у різних видах мистецтва; створювати словесні художні образи; планувати навчальну діяльність на семестр. Робота в парах, у групах, ілюстрування, прослуховування, виразне читання, формування “папки успіху”, робота з підручником, самооцінювання, складання інформаційного грона.

2

Усна народна творчість. Процес виникнення фольклору, його багатство і розмаїття. Родинно-побутові пісні. Пісні про кохання, культ романтизованих почуттів (“Місяць на небі, зіроньки сяють”, “Цвіте терен, цвіте терен”, “Сонце низенько, вечір близенько”).

1

Учні знатимуть: роди, види, жанри фольклору, роль фольклору в житті народу, його місце в розвитку літератури; види родинно-побутових пісень; тематику, зміст, основні мотиви виучуваних пісень; критерії оцінювання виразності читання пісні; дату й запитання контрольної роботи; алгоритм вибору цілей із запропонованого вчителем переліку.Учні вмітимуть: виразно і вдумливо читати тексти; визначати провідні мотиви пісень, знаходити образи-символи, вивчені художні засоби та пояснювати їхню роль у творах, висловлювати особисте ставлення до народних пісень. Випереджувальні завдання, ілюстрування, розповідь учителя, виразне читання, заповнення таблиці “ЗХД”, робота з підручником, робота в групах, “Мікрофон 1,2”, аналіз твору.

3

Сентиментальний пафос, традиційна символіка пісень про кохання (“В кінці греблі шумлять верби”, “За городом качки пливуть”, “Світи, світи, місяченьку”, “Лугом іду, коня веду”).

1

Учні знатимуть:види родинно-побутових пісень, традиційну символіку пісень про кохання, зміст поняття “сентиментальний пафос”.Учні вмітимуть: розрізняти види родинно-побутових пісень, аналізувати тексти, визначати мотиви пісень, тематику, художньо-поетичні засоби, зокрема образи-символи. Випереджувальне завдання, розповідь учителя, виразне читання, робота у групах, ідейно-художній аналіз пісень, словникова робота, робота з підручником, гра “Компетентність”, читання за ролями, “Акваріум”, “Незакінчене речення”.

4

Українське весілля. Весілля – один із провідних жанрів родинно-обрядової творчості. Пісенний супровід основних етапів весілля.

1

Учні знатимуть:основні етапи українського весілля та його пісенний супровід, образи-символи, які використовують у весільному обряді.Учні вмітимуть: скласти усне повідомлення про основні етапи українського весілля та виразно читати пісні, які виконуються протягом весільного обряду; визначати основні мотиви весільних пісень Випереджувальні завдання, розповідь учителя, інсценування, виразне читання, ідейно-художній аналіз, робота з підручником, створення асоціацій до слова “весілля”, “Активне слухання”.

5

Українські народні балади. Тематичні та стильові особливості, класифікація, сюжет, герої українських балад (“Бондарівна”, “Ой летіла стріла”, “Ой на горі вогонь горить”, “Козака несуть”).

1

Учні знатимуть:зміст поняття “балада”, тематичні та стильові особливості українських народних балад.Учні вмітимуть: розрізняти види балад, аналізувати тексти за змістом і стильовими особливостями; пояснювати драматизм колізії, специфічність закінчення, реалістичне й фантастичне в баладі. “Словесний настрій”, “Незакінчене речення”, випереджувальне завдання (учнівське повідомлення про балади); бесіда, складання інформаційного Грона, “Мікрофон-2”.

6

Контрольна робота. Усна народна творчість (Родинно-побутові пісні, українське весілля, балади).

1

Учні знатимуть:рівень своїх навчальних досягнень; причини невдач (якщо такі були).Учні вмітимуть: виконувати тестові завдання різних видів і рівнів; відрефлексовувати досягнення, планувати роботу, спрямовану на покращення успішності; сформулювати значення вивченого для особистісного розвитку; визначати нові цілі і шляхи досягнення їх. Виконання тестових завдань.

7

Українська середньовічна література ХІ-ХV ст. Розвиток писемності після хрещення Русі-України. Найдавніші рукописні книги Київської Русі (Остромирове Євангеліє, Ізборник Святослава).

1

Учні знатимуть:роль християнства у духовному житті українського народу; періодизацію давньої української літератури; назви найдавніших рукописних книг.Учні вмітимуть:розкрити значення хрещення Русі-України для розвитку освіти і культури на Русі; визначити основні етапи розвитку давньої української літератури(за Д. Чижевським), з’ясувати значення стародавніх книг для сучасних поколінь; аналізувати й обговорювати запропоновані вчителем цілі; планувати роботу, спрямовану на досягнення цілей у вивченні даної теми. Розповідь учителя, робота з підручником, “Передбачення”, “Мікрофон-1”, робота в парах, повідомлення учнів, “Незакінчене речення”, бесіда.

8

Перекладна церковна література. Біблія – видатна пам’ятка світового письменства. Старий Заповіт. Легенди із „П’ятикнижжя Мойсеєвого”. Десять заповідей. Книги навчальні поетичні (Приповісті Соломонові, Книга псалмів, Пісня пісень). 

1

Учні знатимуть: час, місце написання, структуру Біблії, будову Старого Заповіту; зміст легенд про створення світу, про перших людей Адама і Єву, про потоп на землі й Вавилонську вежу; десять Божих заповідей; назви навчальних поетичних книг Старого Заповіту, зміст деяких висловлювань з них, значення понятті псалом; пояснити художню цінність навчальних поетичних книг Старого Заповіту.Учні вмітимуть: розповідати про Старий і Новий Заповіти; переказати і тлумачити біблійні легенди; коментувати деякі вислови з Біблії;сформулювати власні цілі вивчення теми. Повідомлення учнів, розповідь учителя, бесіда, виразне читання, робота в парах, „Незакінчене речення”, „Мікрофон – 1” .

9

Новий Заповіт – розповідь про духовний подвиг Ісуса Христа – основоположника християнства. Позачасовий і вселюдський характер сюжету Притчі про сіяча і Притчі про блудного сина. Біблійні книги в давній Україні. Використання біблійних тем, сюжетів, мотивів, образів у світовій та українській літературах.ТЛ: поглиблене поняття про притчу.

1

Учні знатимуть:основний зміст і структуру Нового Заповіту; алегоричний зміст Притчі про сіяча і Притчі про блудного сина; імена перекладачів Біблії українською мовою; найдавніші біблійні книги в Україні; назви деяких творів українських і зарубіжних письменників на біблійні теми.Учні вмітимуть: розповідати про Новий Заповіт; коментувати деякі вислови з нього; розкрити алегоричні образи притч; роздумувати над євангельськими істинами людського буття; сформулювати власні цілі уроку з огляду на рівень своїх навчальних досягнень. Бесіда, взаємоопитування, укладання переліку ключових слів, робота в парах, робота в четвірках, заповнення таблиці, „Коло думок”, „Мікрофон-2”.

10

Оригінальна література княжої Руси-України. Літописи як історико-художні твори. “Повість минулих літ” – історична книга і збірка епічних творів.

1

Учні знатимуть:основні відомості про оригінальну літературу Київської Русі; визначення літопису; зміст 3 – 4-х оповідань “Повісті минулих літ”, основні образи; відомості про Нестора Літописця.Учні вмітимуть: переказувати зміст окремих оповідань літопису, коментувати їх; написати стилізацію літопису; пояснювати значення давніх літописів для збереження відомостей про життя, культуру, звичаї нашого народу. Робота зі схемою “Оригінальна література Київської Русі”, “Незакінчене речення”, розповідь учителя, бесіда, проблемне питання (метод “ПРЕС”), стилізація.

11

Києво-Печерський патерик як пам’ятка житійної літератури. Повчальний зміст оповідання “Про Прохора чорноризця…”

1

Учні знатимуть:особливості жанру і змісту Києво-Печерського патерика; зміст оповідання про ченця Прохора.Учні вмітимуть: розповідати основні відомості про виникнення Києво-Печерського монастиря; переказувати і тлумачити зміст оповідання про ченця Прохора. Обмін побажаннями, проектна діяльність, розповідь учителя.

12

Світло українського бароко. Розвиток української культури, науки і освіти у ХVІ-ХVІІІ ст. Перші друковані книги в Україні. Іван Вишенський – мислитель, богослов, полеміст.ТЛ:Ренесанс, бароко, послання. 

1

Учні знатимуть:особливості епохи Ренесансу і бароко в українській культурі, риси літературних стилів Ренесансу і бароко; роль православних братств, Острозької та Києво-Могилянської академій у розвитку української культури, зокрема книгодрукування; перші друковані книги в Україні; причини виникнення полемічної літератури і її найвидатніших представників; місце і значення постаті І. Вишенського в українській культурі ХVІ-ХVІІ ст.Учні вмітимуть:визначати особливості епохи Ренесансу і бароко; знаходити риси цих літературних стилів у творчості І. Вишенського; з’ясувати місце видатного полеміста в українській культурі того часу; розкрити значення діяльності братств і вищих шкіл у розвитку культури, науки й освіти ХVІ-ХVІІІ ст.;формулювати власні цілі вивчення теми. Робота з підручником, взаємне навчання (читання в парах), слайд-презентація, розповідь учителя, повідомлення учнів, „Мікрофон-1”, евристична бесіда, „Гронування”, „Незакінчене речення”.

13

Нетлінні скарби української історико-мемуарної прози.

Загальні відомості про  козацькі  літописи  (Самовидця,  Г. Грабянки, С. Величка). “Історія русів” (фрагменти) анонімного автора. Політична і культурна історія України, зображення національного і релігійного гніту.

 

1

Учні знатимуть: зміст літературознавчого поняття козацькі літописи; зміст деяких історичних переказів із козацьких літописів; створення “Історії русів”; образи Б. Хмельницького та І. Мазепи, висвітлені у творі; роль козацьких літописів у відтворенні історичного минулого України.Учні вмітимуть:розкрити роль історико-мемуарної прози у висвітленні героїчного минулого України; прокоментувати фрагменти з козацьких літописів; розповісти історію виникнення “Історії русів”, характеризувати образи Б. Хмельницького та І. Мазепи; знаходити риси барокового стилю у цих зразках історико-мемуарної прози;визначати власні цілі уроку. Словесний настрій, випереджувальне завдання, учнівські повідомлення, бесіда, розповідь учителя, робота в парах, робота в групах, рольова гра, „Мікрофон”.

14

Поезія. Іван Величковський. Фігурні (курйозні) вірші (із рукописних книг „Зегар з полузегарком” і „Млеко”). Семен Климовський. „Їхав козак за Дунай” – зразок давньої любовної лірики. Світова слава пісні. 

1

Учні знатимуть: основні надбання поезії в давній українській літературі; зміст та ідейно-художні особливості віршів І. Величковського та С. Кли- мовського, ознаки барокової поезії в них; зміст літературознавчого поняття фігурний (курйозний) вірш, його зразки.Учні вмітимуть: пояснювати ідейно-художні особливості фігурних віршів І. Величковського, розрізняти їхню релігійну і світську тематики; виразно і вдумливо читати вірш С. Климовського, коментувати його зміст і версифікаційні особливості; пояснити причини популярності пісні поета. „Незакінчене речення”, розповідь учителя, робота в парах, робота в четвірках, робота з підручником, технологія „ПРЕС”.

15

Драматургія. “Владимир” Феофана Прокоповича – зразок шкільної драми. Вертеп як вид лялькового театрального дійства. Євангельська й етнографічно-побутова основи вертепу.ТЛ: шкільна драма, вертеп. 

1

Учні знатимуть:назви жанрів драматичних творів давньої української літератури; зміст драми Ф.Прокоповича “Владимир”; композиційні особливості та зміст вертепного дійства.Учні вмітимуть: розповісти про авторів та виконавців шкільної драми, зміст та особливості побудови вертепного дійства; пояснити роль Києво-Могилянської академії в розвитку театрального мистецтва. “Побажай мені удачі”, асоціації, слово вчителя, “Мікрофон”, повідомлення учнів, створення опорного конспекту, інсценізація.

16

Григорій Сковорода – мандрівна академія. Життя і творчість філософа, просвітителя, поета.

1

Учні знатимуть:біографічні відомості про Г.Сковороду; назви збірок байок та поезій; чинники, що впливали на формування його особистості; основні філософські ідеї Г.Сковороди.Учні вмітимуть: на основі розповіді учителя або матеріалу підручника укласти таблицю “Григорій Сковорода як особистість”; сформулювати власне розуміння і актуальність для сьогоднішнього життя положень філософії Г.Сковороди. “Промовисті предмети”, розповідь учителя, укладання таблиці “Григорій Сковорода як особистість”; робота в парах.

17

Григорій Сковорода – байкар, поет.

1

Учні знатимуть:відмінність між жанрами байки і притчі; особливості байок Г.Сковороди; основну думку виучуваних поезій; 2 – 3 афоризми Григорія Сковороди.Учні вмітимуть: виразно і вдумливо читати виучувані твори; розкривати алегоричний зміст образів; проілюструвати художнє відображення філософських ідей Г.Сковороди в його байках; аналізувати одну з байок та поезії “Всякому місту – звичай і права”, “De libertate”. Робота у групах, усна зв’язна розповідь учнів, самостійна робота (укладання схеми “Моральні цінності Г.Сковороди”).

18

Ідея людського щастя у філософському трактаті Григорія Сковороди “Вступні двері до християнської добронравності”, афоризми українського любомудра.

1

Учні знатимуть:зміст виучуваного твору, 4 – 5 афоризмів Г.Сковороди.Учні вмітимуть: прокоментувати філософський трактат, афоризми митця; самостійно придумати афористичне висловлювання. Декламація учнями поезії, літературний диктант, “Незакінчене речення”, розповідь учителя, складання переліку ключових слів, виконання творчого завдання.

19

Позакласне читання.Григорій Сковорода. Щастя людини у філософському творі “Розмова п’яти подорожніх про істинне щастя в житті”. 

1

Учні знатимуть: зміст філософського твору, його тему й ідею, головні проблеми твору, їх актуальність у сучасний час.Учні вмітимуть: виразно читати уривки твору, визначати його тему та ідею; характеризувати образи подорожніх; висловлювати власне розуміння про актуальність для сьогоднішнього життя положень філософії Г.Сковороди; осмислювати важливість для становлення і реалізації себе як особистості ідей самопізнання та гармонії зі світом;проводити самооцінювання та оцінювання роботи в парах. Випереджувальне завдання, бесіда, робота з текстом, робота в парах, “Незакінчене речення”, “Гілка щастя”, метод “ПРЕС”, дошка вибору.

20

Розвиток мовлення. Контрольний твір-роздум у публіцистичному стилі за творчістю Г. Сковороди.

1

Учні знатимуть: особливості твору-роздуму у публіцистичному стилі; вимоги до його написання; алгоритм аналізу та критерії оцінювання.Учні вмітимуть: добирати матеріал до твору, продумувати композицію, аргументовано доводити думки; самостійно складати план, писати твір-роздум у публіцистичному стилі, самостійно аналізувати написане. “Побажай мені успіху!”, самостійне складання плану на одну із тем, складання твору-роздуму, самостійна робота учнів.

21

Контрольна робота. ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА.  

1

Учні знатимуть:рівень своїх навчальних досягнень; причини невдач (якщо такі були).Учні вмітимуть: виконувати тестові завдання різних видів і рівнів; відрефлексовувати досягнення, планувати роботу, спрямовану на покращення успішності; сформулювати значення вивченого для особистісного розвитку; визначати нові цілі і шляхи досягнення їх. Виконання тестових завдань.

22

Нова українська література.Суспільно-історичні обставини наприкінці ХVІІІ ст. Життя народу – предмет художнього зображення. Розвиток фольклористики, етнографії. 

1

Учні знатимуть:відомості про суспільно-історичний контекст становлення нової української літератури, найвизначніших письменників цього часу, основні художні напрями.Учні вмітимуть: висловлювати міркування про історичну добу, коли виникла нова українська література, давати загальну характеристику творчості найвизначніших письменників цього періоду. Обмін напутніми словами, лекція, робота з підручником, бесіда, “Мікрофон”, робота в парах.

23

Творчість І. Котляревського – новий етап у розвитку національного самоусвідомлення. Історія створення “Енеїди”. Національний колорит, зображення життя всіх верств суспільства, утвердження народної моралі у поемі.

1

Учні знатимуть:основні факти життя і творчості І. Котляревського, розумітимуть його роль у розвитку української літератури та національного самоусвідомлення; зміст, тему, ідею, проблематику твору “Енеїда”.Учні вмітимуть: розповідати про цікаві факти життя І. Котляревського, планувати навчальну діяльність, аналізувати розділи “Енеїди”, визначати провідні проблеми і мотиви твору, узагальнювати і робити власні висновки, обґрунтовуючи і мотивуючи свої судження. Обмін побажаннями, “Нескінченний ланцюжок”, бліц-турнір, колективна бесіда, робота в парах, випереджувальні завдання, робота в групах, вікторина, гроно-характеристика.

24

Образи персонажів поеми І.П. Котляревського “Енеїда”. 

1

Учні знатимуть:зміст твору “Енеїда”, образи троянців, Енея, панства, трудівників.Учні вмітимуть: характеризувати героїв поеми, образ Енея, висловлювати власні міркування про його вчинки і характер; коментувати проблему війни: погляд автора і героїв. Обмін напутніми словами, колективна бесіда, робота в парах, випереджувальні завдання, робота в групах.

25

Іван Котляревський. Соціально-побутова драма “Наталка Полтавка” – перший твір нової української драматургії. Її довготривале сценічне життя. Історія написання драми, її народність. Торжество народної етики.ТЛ: жанри, літературні напрями, роди літератури.

1

Учні знатимуть:джерела та зміст твору; визначення та зміст поняття “соціально-побутовий конфлікт”Учні вмітимуть:переказувати і коментувати найважливіші епізоди драми, ілюструвати прояви реалізму, класицизму та сентименталізму у творі, висловлювати власне ставлення від прочитаного. Пісенний настрій, “Мікрофон”, випереджувальні завдання ( виступи журналістів – дослідників), бесіда.

26

Образи та проблеми драми І.П. Котляревського “Наталка Полтавка”. Наталка як уособлення кращих рис української жінки. Значення твору в українському літературному процесі.Розвиток мовлення.Конкурс на кращу інсценізацію уривку п’єси.

1

Учні знатимуть: тему, ідею, проблематику твору, сутність порушених у п’єсі морально-етичних проблем. Учні вмітимуть: характеризувати головну героїню п’єси, інші персонажі твору, використовувати цитатний матеріал, інсценувати уривки твору; планувати навчальну діяльність. “Мікрофон”, бесіда, коментар вчинків героїв, інсценізація.

27

Григорій Квітка-Основ’яненко – “батько української прози”. Життєпис, творча спад­щи­на письменника. 

1

Учні знатимуть:основні віхи життя і творчості Г. Квітки-Основ’яненка, етапи літературної творчості, 2-3 назви його творів, оцінку творчості Г. Квітки – Основ’яненка Т. Шевченком.Учні вмітимуть: самостійно працювати з підручником, працювати в групах, брати участь у дискусії, розказати про основні факти біографії Г.Квітки – Основ’яненка; встановити залежність між світоглядом письменника і його творчістю; охорактеризувати ставлення письменника до української мови. здійснювати самооцінку навчальної діяльності. “Я змінюю своє ім’я”, бесіда, лекція з паузами, робота з підручником, “Мозаїка”, “Павутинка дискусії”.

28

Г. Квітка-Основ’яненко. “Маруся” – перша українська повість нової української літератури. 

1

Учні знатимуть:визначення і зміст поняття “сентименталізм”; християнські ідеали повісті; риси характеру персонажів твору; 2-3 афористичних висловлювання, прислів’я, приказки з повісті.Учні вмітимуть: схарактеризувати персонажів твору, висловити власне ставлення до них, розкрити авторську позицію та її прояви у творі. Робота в групах, . “Акваріум”, “Незакінчене речення”, “Мікрофон 1”, “Мішень”.

29

Сатиричне зображення козацької старшини у повісті Григорія Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма”. Поєднання реалістичного і фантастичного у творі.Розвиток мовлення.Підготовка міні-проекту (письмово).

1

Учні знатимуть: основні джерела твору, засоби сатиричного зображення персонажів; проблематику повісті.Учні вмітимуть: коментувати зміст повісті, давати оцінку прочитаному, виокремити і пояснити художні засоби сатиричного зображення персонажів, елементи реалізму і фантастики. Словесний настрій, учнівське повідомлення, слово вчителя, робота в четвірках (підготовка міні-проекту).

30-31

Розвиток мовлення. Контрольний твір-роздум у публіцистичному стилі за мистецькою спадщиною І. Котляревського або Г. Квітки-Основяненка.

2

Учні знатимуть: особливості твору-роздуму у публіцистичному стилі; вимоги до його написання; алгоритм аналізу та критерії оцінювання.Учні вмітимуть: добирати матеріал до твору, продумувати композицію, аргументовано доводити думки; самостійно складати план, писати твір-роздум у публіцистичному стилі, самостійно аналізувати написане. “Підбадьормо один одного” , “Незакінчене речення”, самостійне складання плану на одну із тем, складання твору-роздуму, самостійна робота учнів.

32

Література українського романтизму. П. Гулак-Артемовський “Рибалка”, Є. Гребінка “Українська мелодія”, М. Костомаров “Соловейко”.

1

Учні знатимуть:визначення і зміст поняття “романтизм”; окремі факти із життя і творчості програмових поетів-романтиків; їх твори.Учні вмітимуть: характеризувати життя і творчість програмових поетів-романтиків, аналізувати їх поезії; надавати відповідний коментар щодо їх ідейно-тематичного спрямування, робити висновки, співвідносити події в житті письменника з його творчістю. Робота в групах, асоціативний малюнок, робота в парах, обговорення питань, складання інформаційної піраміди, міні-дискусія, сенкан, “Незакінчене речення”, “Мікрофон”.

33

Література українського романтизму. В.Забіла “Соловей”, М.Петренко “Небо”. М. Шашкевич – зачинатель нової української літератури на західних землях. “Веснівка.”

1

Учні знатимуть:окремі факти із життя і творчості програмових поетів-романтиків; їх твори; про М. Шаш­кевича — зачинателя нової української літератури на західних земляхУчні вмітимуть: характеризувати життя і творчість програмових поетів-романтиків, визначати головні мотиви поезії, коментувати їх у зв’язку з художні­ми особливостями і народнопісенною лірикою. “Прогноз погоди”, міні-конкурс ораторського мистецтва, бесіда за питаннями, робота в четвірках, “Доміно”, робота в парах, обговорення питань, складання інформаційного грона, “Незакінчене речення”, “Мікрофон”.

34

Микола Гоголь. Життєпис письменника, літера­тур­на діяльність, її значення для української культури. Український фольклор – джерело творів митця.

1

Учні знатимуть:біографію М. Гоголя, основні твори автора, культурно-історичні обставини, що впливали на мовний вибір автора, думку Т. Шевченка про М. Гоголя.Учні вмітимуть: самостійно працювати з підручником, працювати в групах, здійснювати самооцінку навчальної діяльності. Бесіда, слайд-презентація ,,Ніжин часів Гоголя”, робота в групах, робота з підручником, “Незакінчене речення”.

35

,,Вечір проти Івана Купала. Романтична умовність оповідання. Зв’язок з ,,нечистою силою” як метафора злодіяння.

1

Учні знатимуть:зміст оповідання.Учні вмітимуть: аналізувати сюжет твору; формулювати основну думку. Бесіда з елементами інсценування, міні-есе, робота в трійках, “ПРЕС“.

 

ЦІЛІ ДЛЯ УЧНІВ

Тема

Дата контролю

Форма контролю

Основні вимоги до знань та вмінь
Вступ. Роль і місце художньої літератури в житті нації. Усна народна творчість.

Тести

Знати: роль і місце художньої літератури у житті нації; коло проблем, які вирішуватимуться протягом року, семестру; види родинно-побутових пісень, основні етапи українського весілля та його пісенний супровід, традиційну символіку пісень про кохання, тематичні та стильові особливості українських народних балад; напам’ять 2 родинно-побутові пісні (на вибір); зміст літературознавчих понять: художній образ, сентиментальний пафос; балада.Уміти: визначати особливості творення художніх образів у різних видах мистецтва; створювати словесні художні образи; розрізняти види родинно-побутових пісень, балад, виразно читати (виконувати) пісні, аналізувати тексти, визначати мотиви пісень, тематику, художньо-поетичні засоби, зокрема образи-символи; планувати навчальну діяльність на семестр, тему, урок
Українська середньовічна література ХІ-ХV століть. Розвиток української культури, науки і освіти у ХVІ-ХVІІІ століттях. Творчість Г. Сковороди

Твір, тести

Знати:періодизацію давньої української літератури; назви найдавніших рукописних книг; час, місце написання, структуру Біблії, будову Старого Заповіту; зміст легенд про створення світу, про перших людей, про потоп на землі й Вавилонську вежу; десять Божих заповідей; назви навчальних поетичних книг Старого Заповіту, основний зміст і структуру Нового Заповіту; імена перекладачів Біблії українською мовою; найдавніші біблійні книги в Україні; основні відомості про оригінальну літературу Київської Русі; зміст 3 – 4-х оповідань “Повісті минулих літ”; відомості про Нестора Літописця; особливості жанру і змісту Києво-Печерського патерика; зміст оповідання про ченця Прохора;особливості епохи Ренесансу і бароко в українській культурі, риси літературних стилів Ренесансу і бароко; роль православних братств, Острозької та Києво-Могилянської академій у розвитку української культури; перші друковані книги в Україні; причини виникнення полемічної літератури і її найвидатніших представників; місце і значення постаті І. Вишенського в українській культурі ХVІ-ХVІІ ст.; зміст деяких історичних переказів із козацьких літописів; коментувати фрагменти з «Історії русів»; основні надбання поезії в давній українській літературі; зміст та ідейно-художні особливості віршів І. Величковського та С. Климовського; назви жанрів драматичних творів давньої української літератури; зміст драми Ф.Прокоповича “Владимир”; композиційні особливості та зміст вертепного дійства; біографічні відомості про Г.Сковороду; назви збірок байок та поезій; зміст виучуваних творів, їх тему й ідею, головні проблеми, актуальність у наш час; напам’ять «Всякому місту – звичай і права», 4 – 5 афоризмів Г. Сковороди; зміст літературознавчих понять: псалом, притча, літопис, козацькі літописи, фігурний (курйозний) вірш, шкільна драма, вертеп; Ренесанс, бароко.Уміти:розкрити значення хрещення Русі-України для розвитку освіти і культури на Русі; роль християнства у духовному житті українського народу; визначити основні етапи розвитку давньої української літератури(за Д. Чижевським), з’ясувати значення стародавніх книг для сучасних поколінь; переказати і тлумачити біблійні легенди, літописні оповідання; коментувати їх; визначати особливості епохи Ренесансу і бароко; знаходити риси цих літературних стилів у вивчених творах; розкрити значення діяльності братств і вищих шкіл у розвитку культури, науки й освіти ХVІ-ХVІІІ ст.; розкрити роль історико-мемуарної прози у висвітленні героїчного минулого України; розповісти про життя Г.Сковороди, сформулювати власне розуміння і актуальність положень його філософії; виразно і вдумливо читати вивчені твори, коментувати їхній зміст;сформулювати власні цілі вивчення теми, уроку з огляду на рівень своїх навчальних досягнень; планувати роботу, спрямовану на досягнення цілей у вивченні теми, уроку проводити самооцінювання та оцінювання роботи в парах (групах).
Нова українська література. Творчість І. Котляревсь-кого, Г. Квітки-Основ’яненка. Твір Знати: відомості про суспільно-історичний контекст становлення нової української літератури, найвизначніших письменників цього часу, основні художні напрями; основні віхи життя і творчості І. Котляревського, Г. Квітки-Основ’яненка, їхню роль у розвитку української літератури та національного самоусвідомлення; зміст, тему, ідею, проблематику виучуваних творів (“Енеїда”,“Наталка Полтавка” І.Котляревського; “Маруся”, “Конотопська відьма” Г. Квітки-Основ’яненка), риси характеру персонажів;  визначення та зміст понять: травестія, пародія, бурлеск, алюзія, літературний напрям, течія, сентименталізм, реалізм.Уміти: висловлювати міркування про історичну добу, коли виникла нова українська література, давати загальну характеристику творчості найвизначніших письменників цього періоду; розповідати про цікаві факти життя І.Котляревського, Г. Квітки-Основ’яненка, визначати провідні проблеми і мотиви вивчених творів, висловлювати власне ставлення до прочитаного;  характеризувати персонажів; ілюструвати прояви реалізму, класицизму та сентименталізму у творах; самостійно працювати з підручником, працювати в групах, брати участь у дискусії.

 Скачати одним файлом календарне планування уроків з української літератури 9 клас І семестр (DOCX)

Також: